У справжні деньки в світі багато різних економічних систем. У кожній з їх є маса позитивних і негативних рис. Але прародителькою всіх є звичайна фінансова система. Вона до цього часу вживається в деяких країнах третього світу. Але в просунутих країнах і країнах дана система здавна перевтілився у більш складну.

Звичайна фінансова система — це ситуація в країні, яка характеризується найвищою потребою в ручній праці. При всьому цьому в країнах, в яких вона вживається, досить слабко розвинені різні технології. Велика роль тут відводиться такої галузі, як добування корисних копалин і первинна їх обробка. У цих країнах існує таке явище, як багатоукладність економіки. Це означає, що збережені різні господарські форми, що характеризуються колективним веденням усіх видів виробництв. Тобто в країнах, в яких існує звичайна фінансова система, маленьких господарств, які займаються створенням, а потім продажем власних товарів. Схожу економіку реально відрізнити по наявності безлічі ремісничих і селянських господарств. Для того щоб вийшло перевтілення даної економічної системи в більш досконалу, потрібно вливання зарубіжних капіталів. Це пов’язано з тим, що рівень підприємництва в країнах третього світу досить маленький.

У більш відсталих країнах звичайна фінансова система виражається в полегшеній формі. Різні завдання тут вирішуються згідно звичаям, кастова або племінними традиціями. У таких країнах велика роль відводиться релігії. Представниками влади в даному випадку є духовні діячі. Економічним життям країни також можуть управляти феодали, вожді, ради старійшин. Наприклад, якщо якийсь плем’я займається сільським господарством, то воно звикло себе позиціонувати з цього боку діяльності. Найімовірніше, протягом ще декількох десятків років це плем’я так і буде займатися сільськогосподарською діяльністю. І нікому з учасників цього процесу в голову не прийде задатися питаннями:

— Прибутково племені займатися тільки сільським господарством?

— Може бути варто освоїти ще якусь сферу діяльності?

— Чи необхідно включати якусь новітню технологію в процес виробництва?

Країни, в яких існує звичайна система, природно, рівномірно розвиваються. Але темпи конфігурації економіки в їх так низькі, що на введення, наприклад, нових технологій, піде не один десяток років. І те, дані перетворення будуть викликані зовнішнім впливом. Приміром, пропозицією підвищити продуктивність за допомогою особливих машин. Таким макаром, всередині племені може і не відбутися в діяльності ніяких конфігурацій вообщем, якщо на нього не будуть впливати зовні. Прикладом такої ситуації можуть бути народи Крайньої Півночі в Рф. Вони і по цей момент живуть в класичній системі — полюють плем’ям.

На даний момент звичайна фінансова система поширені в деяких країнах Африки та Азії. Ще є її ознаки в країнах, що розвиваються.

У більш просунутих країнах питаннями рассредотачіванія державного доходу займається уряд. Воно, зосередивши у власній скарбниці бюджет, виділяє кошти на розвиток інфраструктури, на соціальну підтримку бідних верств населення. Уряд також займається і вирішенням інших головних питань в країні.

Якщо країна прагне розвиватися, то вона не зуміє підтримувати класичну систему. Рівномірно економіка стає більш складною і досконалою. Жодна країна в історії населення землі не змогла зберегти стареньку систему. Прикладом може служити колективна власність СРСР. Уряд протягом Сімдесят років пробувало підтримувати класичну систему, але всі ми знаємо, що даний досвід виявився поганим. І СРСР перетворив свою економічну систему в ринкову.