Запалення сечового міхура, зване по іншому циститом — представляє із себе заразне запальне хвороба сечового міхура, дуже нерідко слизової оболонки — внутрішнього клітинного шару. Зазвичай цією недугою хворіють дами, хлопців він вражає ще рідше. Це обгрунтовано певними анатомічними особливостями в жіночому організмі — розміщення сечівника, більш недовгого і широкого, поряд з отвором прямої кишки і піхви, тому дрібні організми самого різного походження потрапляють в піхву ще легше, звідси і з’являються захворювання сечового міхура.

Передумови, за якими починається запалення сечового міхура, іменуються самими різними. Це і тріхомонаади, і травна паличка, і хламідії, також стафілокок, і протей.

Запалення сечового міхура може початися і як наслідок захворювання іншого органу сечостатевої системи людського організму, також воно може викликано травмами, такими як взяттям мазка на аналіз, дефлорації, опроміненням, вагітністю або пологами.

Час від часу запалення сечового міхура може бути спровоковано вживанням такої їжі, яка подразнює слизову як шлунка, так і сечового міхура — це солона, гостра, маринована їжа, алкоголь.

Ознаки запалення сечового міхура наступні: свербіж, печіння, біль і дискомфорт при сечовипусканні, мутна або кров’яна сеча, час від часу з виділеним гноєм, нерідке сечовипускання малими кількостями, невірні позиви до нього, нетримання сечі, незмінне почуття полногоі сечового міхура. Зазвичай цистит супроводжується болями при статевому акті, відсутністю оргазму. Час від часу у хворого збільшується температура, спостерігається слабкість в організмі.

Цистит буває двох видів — гострим і набутим.

Гостре — це запалення, яке починається в один момент, сходу через якесь недовгочасне час після провокації, і характеризується прискореним сечовипусканням, супроводжуваним болем, конфігурацією зовнішнього вигляду сечі, температурним збільшенням. Зазвичай цей вид захворювання при відповідному зцілення проходить через два тижні.

Якщо ж цього не відбувається, то, означає, має місце придбаний цистит, виявляється ще слабше, ніж гострий, симптоми з’являються практично такі ж, але зцілення триває ще довше.

Зазвичай, діагностика запалення сечового міхура не непросте — це збір анамнезу і клінічної картини. При придбаному же течії цієї захворювання проводиться лабораторний аналіз сечі та крові. За допомогою цистоскопії доктор визначає ступінь і причину ураженості стін цього органу.

Нездоровому, страждаючому запаленням сечового міхура, доктор призначає бактерицидну терапію. Час від часу, за наявності сильних болів, з’являється необхідність в прийомі анальгетиків.

Звичайному пацієнту рекомендується постільний режим, молочна дієта, рясне споживання питва, в тому числі і чаю з сечогінними травкамі.Успешное зцілення передбачає усунення передумови цього захворювання. Для цього доктор призначає певний курс ліків, час від часу — промивання сечового міхура.

Профілактика при первинному запаленні сечового міхура увазі особисту гігієну, своєчасне відозву до доктора. Неодмінно необхідно уникати переохолодження, не хвилюватися, уникати травм сечостатевих органів.

Без призначення лікаря не рекомендується вирішувати які-небудь пігулки від запалення сечового міхура, хіба що для зняття гострих болів, тому зцілення цього захворювання може бути призначено лише лікарем-урологом, своєчасне відозву до якого допоможе усунути всі ознаки циститу без якихось залишкових ускладнень.

Зазвичай у дам зцілення циститу проводять разом і уролог, і гінеколог, тому в даному випадку потрібно знайти інфекції, які можуть бути передані статевим методом.