Посеред представників старшого покоління існує світогляд, що гіперактивність малюка — це наслідок помилок батьківського виховання. Часто від бабусь можна почути все роз’яснює фразу, що дитина «зовсім від рук відбився». Але по суті все ще серйозніше і схоже поведінку діток неврологи все частіше діагностують як захворювання нервової системи. Після візиту конкретно до такого спецу в картці малюка може здатися діагноз з незрозумілою абревіатурою — СДУГ.

Синдром недоліку уваги з гіперактивністю, так розшифровується таємничий діагноз. Дитині з СДУГ важко зосередитися на певному занятті, грі, предметі. Навіть розуміючи і намагаючись виконати завдання, малюк просто відволікається. Не рахуючи того, емоції малюка не контрольовані, він імпульсивний і відчуває безперервну потреба в активних пересувань. Ці захворювання нервової системи призводять батьків в повне замішання від нікчемних спроб «поправити дитини», наставити його на шлях справжній.

Вважається, що передумови розлади нервової системи, пов’язані з недоліком уваги конкретно обгрунтовані ММД (мала мозкова дисфункція). Так відбувається, якщо відповідальні за самоконтроль і увагу ділянки мозку, працюють недостатньо злагоджено. Зціленням цієї труднощі займається невролог, так що в разі підозр на СДУГ, звертатися необхідно конкретно до цього спецу. У такій ситуації втручання докторів потрібно, а зцілення хвороб нервової системи неодмінно повинно проходити під невсипущим оком експертів.

Без коливань, лікар призначить курс потрібних препаратів і вітамінів, але зупинятися на цьому не можна, повна адаптація гіперактивного малюка може статися тільки при активній участі батьків, особливо матері. Діагноз — це привід приділяти розвитку крохи якомога більше уваги, до того ж доктор напевно запропонує комплекс вправ, який допоможе навчитися дитині тримати під контролем свої імпульси і концентрувати увагу, як же заволодіти ними без допомоги дорослих.

Якщо діагноз захворювання нервової системи з заголовком СДУГ доведений, потрібно набратися терпіння. Дитина не повинна відчувати себе затятим або непослушлівим — не варто прищеплювати маляті майбутні комплекси. Навпаки, крихітка повинен відчути всю батьківську любов, побачити їх увагу, турботу і ніжність. Піде на користь і нерідкий контакт з матір’ю, обійми і поцілунки дорогої людини здатні володіти лікувальною силою. І, природно, необхідно зберігати спокій: занепокоєння і неврівноваженість дорослих обов’язково послужить додатковим подразником, повністю може посприяти загостренню завдання.

Для малюка з гіперактивністю дуже принципово зробити точний порядок дій, простіше кажучи — режим денька повинен дотримуватися обов’язково. Для кожного заходу своє, строго певний час. Прогулянка, сон, ігри, їжа, тільки за розкладом раз на день в один і той же час. Уникати необхідно і стороннього шуму, це стосується як телека, комп’ютера, звучною музики, так і дуже гучних гостей і зборів. Звуковим супроводом для відходу до сну або дитячих забав може послужити розмірене, розслаблююча музика (класика або дитячі пісеньки). Відмінно заспокоює і різні звуки для релаксації (дзюрчання води, шум прибою, спів лісових птахів).

СДУГ — хвороба нервової системи, яке за припущенням якихось професіоналів повністю може пройти з роками. Але, в компетенції батьків вирішувати, чи варто покладатися на удачу, якщо йдеться про здоров’я, і без перебільшення можна сказати, про безпеку маленького і рідної людини.

Неодмінно необхідно коректувати поведінку малюка і вірувати в позитивний результат.