Багато хто з числа тих, хто починає займатися фізичною культурою або спортом, воліють розвитку якихось певних властивостей — непоганий гнучкості, большенному обсягом мускул, силі або швидкості. Але з плином часу люди розуміють, що ці характеристики не мають значення без розвитку такого чинника, як можливість робити вправи довгий час, не відчуваючи млявості. Тому величезне значення для їх отримують вправи на витривалість.

Значення витривалості організму

Який би силою не володіла людина, він не зуміє продуктивно займатися спортом або робити фізичні вправи, якщо його організм не дозволяє робити це достатня кількість часу. Рівномірно в м’язи приходить млявість, а легені починають «задихатися». Все це в значній мірі гальмує тренувальний процес.

Для подолання цієї ситуації спортсмену потрібно робити вправи на витривалість. Вони містять у собі не тільки лише кількаразове повторення якихось дій, та й розвиток серцево-судинної системи.

Принципи розвитку витривалості

Зараз головним правилом формування витривалості є поступове підвищення інтенсивності вправ. Іншими словами, якщо спортсмен на кожному тренуванні буде прискорювати темп або додавати кількість повторень, то рівномірно він доб’ється необхідних результатів.

Такі вправи для витривалості мають величезне значення, тому що вони дозволяють істотно збільшити тривалість скорочувальної роботи мускул. Вони можуть проводитися двома методами.

Перший метод передбачає підвищення кількості рухів за один і той же проміжок часу. До прикладу, якщо ви зможете віджатися від підлоги за Тридцять секунд Десять разів, то на наступній тренуванні необхідно спробувати зробити це Одинадцять разів, пізніше Дванадцять і т.д. до найбільшої межі здібностей організму.

Другий метод — це такі вправи на витривалість, які, навпаки, при виконанні одного і такої ж кількості заходів дозволяють зменшити час, що витрачається на їх. До прикладу, якщо ви зможете зробити Десять віджимань за Тридцять секунд, то на наступний деньок краще зробити їх за Двадцять дев’ять секунд, далі — за 28, за Двадцять сім і т.д.

Правильне дихання — запорука витривалості

Під час виконання легкоатлетичних вправ можна приростити працездатність серцевого м’яза за допомогою особливих методик, подразумевающих правильну постановку дихання. Якщо розглядати цей метод виходячи з переконань більш користується популярністю бігу на далекі дистанції, то слід застосувати принцип кратного рахунку.

При всьому цьому потрібно усвідомлювати, що, використовуючи різні принципи, ви зможете не тільки лише заспокоїти дихання і впорядкувати роботу серцевого м’яза, та й, навпаки, порушити її для високошвидкісного ривка. Основою цього способу є умова, при неспішному вдиху і різкому видиху серцево-судинна система збуджується, а при жвавому вдиху і неспішному видиху — заспокоюється.

Тому для виконання вправи для розвитку витривалості необхідно навчитися рахувати вдихи і видихи, і таким макаром управляти своїм сердечком. Наприклад, можна застосувати систему 2х4. Це означає, що під час бігу ви при перших двох кроках робите один вдих, а в наступні чотири — довжелезний видих. Цю систему можна коректувати — наприклад, робити на Три кроки вдих і на Чотири видих, або на Два вдих і на П’ять видих.

У міру потреби ривка необхідно поміняти схему і зробити кілька вдихів і видихів за принципом 4х2 або навіть 3х1. Це допоможе мобілізувати діяльність серцево-судинної системи через роботу органів дихання.

Необхідно відзначити, що виконання вправи на витривалість із застосуванням способу коректування дихання дозволяє навіть неспортивну людині пробігти кілька км без зупинки і почуття млявості. Так що даний метод можна використовувати не тільки лише під час занять спортом, та й у звичайному житті.

Контроль серцевої діяльності через легеневий апарат можна використовувати не тільки лише при бігу, та й при ходьбі. Наприклад, він відмінно підійде туристам, які постійно відчувають на фізичному рівні навантаження через наявність томного ранця і маршрутів, що проходять по пересіченій місцевості.