Внутріфірмове планування на підприємстві дозволяє суб’єкту господарювання вирішувати певні питання:

— наявність грошових ресурсів у розпорядженні підприємства;

— джерела формування цих грошових ресурсів;

— потрібну кількість коштів для втілення намічених цілей;

— вірогідні перерахування: суми податків, сплачених до бюджету; за кредитними обов’язків банкам і т.п.;

— раціональне рассредотачіваніе прибутку підприємства;

— забезпечення адекватності запланованих доходів і витрат підприємства на базі самофінансування і самоокупності.

Організація внутрішньофірмового планування побудована на забезпеченні грамотного управління грошима як для отримання прибутку підприємством, так і поступового розширення обсягів господарської діяльності в узгодженні з діючими економічними процесами в державі.

Внутріфірмове планування можна поділити на дві складові: фінансове планування і планування виробничої діяльності. При всьому цьому перші обхоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства, а друге — базується на планах обсягів реалізації та виробництва, асортименті продуктів, послуг, також собівартості продукції.

Необхідність у розробці планів підприємства слід з досить великої чисельності суперників, різних форм управління, структури підприємства, зв’язків з постачальниками і покупцями. Не можна не згадати і про вимоги науково-технічного прогресу, завдяки розвитку якої підприємству необхідно стрімко освоювати і використовувати заслуги науки і техніки.

Внутріфірмове планування розвивається з урахуванням посилення тенденції до централізації управління підприємством і повинно ув’язуватися з діяльністю всіх структурних підрозділів, діяльність яких повинна бути орієнтована на головні стратегії підприємства.

Виходячи з зазначеного вище, внутріфірмове планування може охоплювати поточне і перспективне планування із впровадженням такого інструменту, як прогнозування.

Головні принципи планування побудовані на вдачу й змісті даного виду управління, а конкретно:

— фінансове співвідношення термінів використання грошей, їх надходження і впровадження повинно здійснюватися в строго встановлені терміни;

— платоспроможність представлена забезпеченням підприємства достатньою кількістю ліквідних коштів для забезпечення погашення короткострокових обов’язків;

— адаптація до потреб ринку передбачає незмінний моніторинг ринку і залежність підприємства від взятих кредитів;

— найбільша рентабельність, для забезпечення якої потрібно робити тільки ті капіталовкладення, які здатні забезпечити найвищий підсумок цього принципу.

Внутріфірмове планування здійснюється з впровадженням певних способів, що передбачають точні методи розрахунків планів. Основними способами формування планів є: нормативний, балансовий, спосіб оптимізації розрахунків з впровадженням аналітики, також економіко-математичне моделювання.

Що стосується планування виробництва, то в якості вирішального чинника є дієве ведення господарства при його інтенсифікації і грунтується на економічних законах. Необхідність такого планування обгрунтована наявністю власних коштів підприємства та здатності їх додаткового придбання, також рівнем найвищої концентрації виробництва.

Розгляд внутрішньофірмового планування в якості функції управління підприємства передбачає визначення головних напрямків діяльності суб’єкта і майбутнього розвитку його діяльності з урахуванням, речових, грошових та інших джерел.