Зір — це найбільший подарунок, виготовлений нам природою. Як зрозуміло, величезну частину інфи ми отримуємо при зоровому спілкуванні зі світом. І якщо раптом це спілкування обмежується або, що час від часу буває, звужується до малих меж, відбувається реальна катастрофа.

Захворювання органів зору. Більш складним і важким посеред їх вважається відшарування сітківки ока.

Сітківка — це основна частина ока, яка відповідає за перетворення променів світла в нервові імпульси, які вона передає в мозок. Від її стану прямо залежить зір людини. Тому несвоєчасно знайдено відшарування сітківки або невірне зцілення може призвести до часткової втрати зору або, як нерідко буває, до сліпоти.

Симптоми відшарування сітківки виражаються в розриві сітчастої оболонки і проникненні води з склоподібного тіла очного яблука під сітківку, що сприяє її відділення від судинної оболонки.

Розрив сітківки в більшості випадків з’являється при її истончении або дистрофії, також різних очних травмах. Результатом багатьох очних хвороб може стати витяжка склоподібного тіла або так іменована тракція, яка теж може сприяти розриву. При всьому цьому склоподібне тіло стає мутним, її волокна, пов’язані з сітківкою, ущільнюються. При русі очей вони натягують її. Це і є приводом для розриву.

Пухлини або які-небудь інші утворення між сітківкою і судинною оболонкою теж можуть викликати відшарування сітківки. Симптоми вказують, що воно може відбутися при порушенні кровообігу, стресах, фізичних перевантаженнях і різних інфекціях.

Виникнення почуття пелени перед очима ясно свідчить, що відбувається відшарування сітківки. Симптоми, що вказують на це хвороба, принципово усвідомити і пізніше передати доктору, а не пробувати без допомоги інших позбавитися від пелени за допомогою крапель і промивань.

«Спалахи», «іскри» й «блискавки» — це теж неговіркі ознаки розвитку даної захворювання. Вони першими дають сигнал, що з очима щось відбувається.

Якщо відшарування вже захопило центральну частину сітківки, то відбувається спотворення або випадання предметів, букв, цілих окремих ділянок картини світу навколо нас.

Іноді людина відзначає, що зір дещо поліпшується. Але це позірна почуття. Якщо пацієнт знаходиться в горизонтальному положенні, то сітківка повертається на своє початкове місце, але варто людині встати, вона знову відходить від судинної оболонки і зір пропадає знову.

Завищене тиск, виникнення почуття косоокості, заломлення видимої картини говорять, що відбувається відшарування сітківки. Симптоми вказують на небезпеку придбаного запалення, виникнення катаракти й повної втрати зору.

Якщо часами інспектувати гостроту зору, то відшарування сітківки, симптоми якої діагностуються, можна попередити. У діагностику заходить вимір внутрішнього очного тиску, дослідження бокового зору, огляд очного дна. А дослідження очей за допомогою ультразвуку дасть ясну картину стану склоподібного тіла і сітківки.

Вилікувати відшарування сітківки ока, симптоми якого вже очевидно виражені, за допомогою пігулок або крапель не можна. Можливість зберегти очі і повернути зір може дати тільки хірургічне втручання. В процесі операції хірург проводить типове «склеювання» сітчастої і судинної оболонки.

Більш всераспространеннимі способами, застосовуваними в хірургії ока і використовуваними при лікуванні відшарування сітківки, є пломбування та вітректомія.

При пломбуванні для «склеювання» вживають лазер, а за допомогою вітректоміі прибирають з склоподібного тіла кров, рубці та інші освіти.