Сильно багато майстрині в наш час володіють таким видом рукоділля, як в’язання спицями. Для дам шапки — не тільки лише головний убір, та й предмет, який робить загальний стиль.

Шапки, пов’язані вручну на спицях, здавна увійшли в наш побут. У стародавні часи це був елемент чисто чоловічої моди, при цьому, звичайно, бідного стану. Такі шапки носили майстру або фермери. Особливе поширення в’язані елементи одежинки отримали, природно, у північних народів — в Скандинавії, Англії, в північних частинах Франції та Німеччини. Тут, незважаючи прохолодного клімату, дами здавна освоїли в’язання спицями. Для хлопців шапки, светри, шарфи, шкарпетки, рукавички — все це в’язалося з теплою овечої вовни.

Рівномірно, в процесі того, як мода ставала все більш прагматичною, в’язані шапки стали застосовуватися обширніше. Пристойні і забезпечені чоловіки теж стали надягати їх на відпочинку, при заняттях спортом, на прогулянці і т.д. Дамський підлогу, який у всьому прагнув до рівноправ’я з чоловічим, в тому числі і в моді, очевидно, не міг залишитися осторонь. З’явилося нове в’язання спицями для дам — шапки. Достаток моделей і забарвлень цих головних уборів не знає кордонів. Які тільки ідеї ні диктує мода: шапочка з відворотом, в’язана чалма, шапка-капор, бере, розкішна в’язана шапочка, шапка-кішка і т.д. В’язання спицями для дам — ціле мистецтво. Шапки в цьому питанні не є виключенням. Цей девайс покликаний не просто захистити голову в прохолодну погоду, та й зробити гармонійний ансамбль з пальто, шубкою або курткою. Тому, звичайно, в’язання спицями для дам шапки супроводжуване створенням шарфа з тієї ж пряжі. У набір можуть також заходити рукавички, рукавиці або мітенки.

У наш час величезна кількість різних видів пряжі дозволяє створювати головні убори як для весняно-осіннього сезону, приміром, з вузькою напівшерсті або мохеру, так і для прохолодних зимових днів — їх товстої натуральної вовни. Унікальні та яскраві моделі виходять з фантазійної пряжі, наприклад, з конфігурацією кольору і товщини нитки.

В’язання спицями для дам шапки, звичайно, не становить труднощі. Для того щоб шапка відмінно сиділа на голові, при розрахунку петель, обхват голови потрібно зменшити на 1-1,5 см. Це потрібно, так як в’язане полотно має властивість розтягуватися. З цієї ж причини ту частину шапки, яка розміщується конкретно над лобом, звичайно, в’яжуть гумкою висотою 3-5 см — для більш щільного облягання.

Хоч якийсь в’язана шапочка, якого б фасону вона не була, завжди завершується рівномірним зменшенням петель в полотні, розбитим на декілька секторів. Це дозволяє закінчити головний убір акуратненько і прекрасно.

Якщо шапка в’яжеться для зимового періоду, це роблять з більш товстої пряжі або подвійний в’язкою, яка утворює другий (підкладковий) шар. Така шапка набагато тепліше і найменш продувність. В’язані шапочки нерідко додатково декорують, використовуючи при всьому цьому бісер, стрази, аплікацію, в’язані або тканинні квіточки, шнури, помпони та майже все інше, що тільки може дати підказку фантазія.

Багато хто вважає, що в’язання спицями є істинною терапією для дам. Шапки, шарфи, джемпери, платтячка — створення хоч якоїсь речі приносить величезне насолоду. Багато майбутні матері з насолодою в’яжуть придане для малюка: кофти, шапочки, пінетки. Але не шкідливо в’язання спицями для вагітних? З чуттєвої точки зору — ні, навпаки, це приносить позитивний заряд. Але на фізичному рівні тривалий сидіння в одній позі з напругою плечей, рук, спини може викликати порушення кровообігу і погано позначитися на самопочутті. Тому багато докторів рекомендують робити часті перерви у в’язанні, сидячи в кріслі або на канапці, підставляти під ноги пуфик. Це зробить краще рух крові і зменшить набряк ніг.