Успенський собор Столичного Кремля — це працює в поточний час православний храм. Місцеперебування: Соборна площа в Москві. Є основним храмом країни. Це найстарший будинок в містечку, яке цілком збереглося.

Коротка історія

Успенський собор — це Дім Пресвятої Богородиці. Відомості Успенських храмів на Русі стало традицією і почалося в старому Києві, де спільно з храмом Святої Софії був побудований перший Успенський собор при Києво-Печерському монастирі. Кажуть, що сама Пресвята Богородиця передала через Зодчих з Константинополя золото і пообіцяла жити в новенькому храмі.

У 1326-1327 роках Іван Калита вибудував першу кам’яний собор в Москві, конкретно на цьому місці потім і з’явився Успенський собор Столичного кремля. Ще перед храмом, побудованим Іваном Калитою, на цьому місці була інша давня столична церква (деревна архітектура XII століття).

Успенський собор Столичного кремля був основним храмом на Русі в плині цілих чотирьох століть. У ньому вінчали на королівство спадкоємцем престолу, конкретно в ньому озвучували принципові муніципальні акти, вибирали патріархів і митрополитів. Було і величезна кількість інших, більш принципових, церемоній, які створював конкретно Успенський собор. Москва виростила багато патріархів і митрополитів, для якихось Успенський Собор став до того ж усипальницею. Їх гробниці розміщені повдоль стінок храму.

Архітектура собору

Архітектором Успенського собору був італієць Аристотель Фьораванти, якого спеціально запросив Іван III. Успенський собор у Кремлі зводився в 1475-1479 роках за подобою Успенського собору XII століття в одному з найстаріших російських міст — Володимирі.

Центральний вхід в цей найстаріших храм знаходиться з боку Соборній площі. Широка парадна драбина на вході закінчується барвистим порталом з трьох напівкруглих арок. Тут Архангел Міша спільно з ангелом типо охороняють вхід в будівлю собору. Трохи вище арки — фігури святих, а над ними зображена Богоматір з немовлям на руках. Все це — яскраві фрески, які були дуже якісно виконані російськими живописцями далекого сімнадцятого століття, імена яких так і залишилися невідомими.

Усередині собору центральна частина розділена від вівтаря п’ятиярусний іконостас сімнадцятого століття (іконостас має висоту близько шістнадцяти метрів і покритий карбованим золотим сріблом), а виконаний він був приблизно в Одна тисяча шістсот п’ятьдесят-два року живописцями, запрошеними з Троїце-Сергієва монастиря. На жаль, в Одна тисяча шістсот вісімдесят дві році в соборі сталася пожежа, через якого ікони постраждали, але були вдало оновлені королівськими изографами (Кирило Уланов, Жора Зінов’єв і Тихон Філатов). В Протягом багатьох століть у соборі зберігалися зроблені російськими живописцями ікони. Стародавні, стара ікона, яка є в соборі — «Святий Георгій», вона знаходиться прямо перед іконостасом.

На собор був здійснений наліт французькими військами (Російська війна Одна тисяча вісімсот дванадцять року). З частини срібла, яку пізніше російські козаки все таки відбили і повернули на батьківщину, була викувана люстра, яка зараз висить у центрі.

Також древнім монументом російського прикладного мистецтва з Успенському соборі є його південні вхідні двері. Вони були привезені в столицю з Суздальського собору (їх відносять до початку п’ятнадцятого століття). На їх золотом (по чорному лаку) виготовлені близько двадцяти зображень на біблійну тему.

Собор у поточний час

Після російської революції Одна тисяча дев’ятсот сімнадцять року, Успенський собор був перетворений на музей. Співробітники, створюючи експозицію, пробували дуже зберегти його інтер’єри. А з Одна тисяча дев’ятсот дев’яностого року в Успенському соборі відновлені богослужіння. Таким макаром, на даний момент Успенський собор Столичного кремля робить дві головні функції: музей і конкретно храм.