Товарообіг — це один із головних і важливих характеристик в економіці торговельної діяльності. Як трактується це поняття? Прийнято вважати, що товарооборот — це дія, в базу якого покладено обмін певного продукту на валюту. Таким макаром, відбувається безперервний процес руху продуктів і послуг, яка здійснюється засобом складання угод або угод купівлі-продажу.

Дане поняття можна розглядати з двох точок зору. З одного боку, товарообіг — це рух, в якому акцент робиться на продукт як на конкретний об’єкт торговельної діяльності. А з іншого — вся увага прикута до угоді купівлі-продажу, тому що вона є інвентарем просування продукту спочатку на ринок, а потім конкретно до споживача.

У поточний час є окремі організації, що спеціалізуються на веденні торгової діяльності. Вони реалізують продукт виробника і отримують власний відсоток від угоди. Продукція приходить від виробника на критеріях консигнації. Таким макаром, компанія володіє лише правом реалізації певного продукту. Для самого господарюючого суб’єкта товарообіг — це метод заслуги економічного ефекту, тобто отримання найбільшого прибутку. А на рівні ринку цей показник відображає ступінь оснащеності населення необхідними продуктами, а означає, і якимось чином характеризує рівень життя людей.

Товарообіг можна умовно поділити на дві головні групи: оптовий і роздрібний. Перший відкриває процес руху продукту до місця, на якому відбувається конкретна його передача. Можна сказати, що роздрібний товарообіг — це заключний крок руху продукції. Якщо розглядати дане поняття в якості економічного показника, то можна представити його у вигляді валютного вираження обсягу продуктів, випущених на ринок. З одного боку, товарообіг у роздрібній торгівлі відображений у сумі доходу від реалізації, а з іншого — він характеризує рівень витрат населення на придбання продукції.

Згідно з чинним законодавством, даний показник включає не тільки лише обсяг виручки від реалізації асортименту популяції, та й обсяг продажів іншим контрагентам, які набувають продукт з метою обслуговування людей. Показник роздрібного товарообігу здатний повністю відобразити ступінь розвитку підприємства, добробут мотивованої аудиторії і навіть загальне положення державної економіки.

Оптовий товарооборот являє собою рух продукції в інші торговельним організаціям з метою майбутньої перепродажу або до інших компаній для використання в їх виробничій діяльності в якості сировини і матеріалів. На відміну від роздрібної, при оптовій торгівлі продукція залишається в сфері відозви.

Можна систематизувати оптовий товарообіг за призначенням: внутрішньосистемний і для реалізації. Перший категорія властива масштабним комерційним компаніям, тому що відображає рух продукту від торгового підприємства до іншого оптовому торговцю. А згідно аспекту з реалізації підприємство поставляє готову продукцію компаніям, що займаються роздрібною торгівлею, в мережі громадського харчування, з метою клірингового обміну, також для вивезення на експорт. При підсумовуванні результатів характеристик цих двох категорій можна отримати валовий або сукупний оптовий товарооборот.

Проводиться точне розмежування понять «склад» і «величина» товарообігу. Ні в комі разі не можна ототожнювати їх. Склад показника відкриває види реалізації, а величина його являє собою суму виручки від продажів, готівки в касі та коштів на рахунках у банку. Дане розділення пов’язано з тим, що товарообіг може розглядатися як високоякісний і як кількісний показник.