Починаючих бізнесменів завжди цікавить питання податків, у тому числі ПДВ, порядок обчислення і сплати. Про це податок — ПДВ — і мова піде в даній статті.

ПДВ розшифровується як податок на додану ціна. Розраховується цей податок як дещиця (процентна) від податкової бази, при всьому цьому співвідноситься вона зі ставкою податку. У цьому випадку, якщо ставки різні, сума ПДВ вважається так: складаються всі податки, роздільно розраховуються по кожній ставці.

Підсумкова, або загальна, сума ПДВ обчислюється як сума всіх операцій, визнає об’єкт оподаткування та які він зробив у певному податковому періоді.

Термін сплати ПДВ, зазвичай, такий: він сплачується не пізніше Двадцять числа за підсумками кожного періоду (податкового), тобто місяця або кварталу. Платити ПДВ слід тільки за місцем, де обліковується платник податків. При всьому цьому платники податків при виплаті ПДВ повинні надати відповідним органам податкову декларацію.

У разі реалізації не тільки лише звичайних продуктів, але також послуг або робіт платник повинен плюсом до звичайний вартості даних продуктів (послуги в даній ситуації також розглядаються як різновид продукту) до покупця для оплати пред’явити обчислити відповідну суму ПДВ. Продаючи послуги, продукти або роботи, торговець повинен власним покупцеві пред’явити рахунок-фактуру. Рахунок-фактура — це документ, який є підставою для прийняття заявлених сум для обчислення або відшкодування. Термін сплати ПДВ (точніше, термін, в який торговець повинен пред’явити покупцеві такий папір) дорівнює при всьому цьому П’ять днинки.

Податковим вирахуванням, на які має право зменшити підсумкову суму податку на додану ціна платник податків, підлягають суми ПДВ, які пред’явили цьому платнику і які він сплатив при придбанні продуктів, послуг або робіт.
Коротко можна висловитися так: сума ПДВ вважається як підсумкова сума податку за підсумками кожного періоду, придбана як підсумок складання податкових сум за ставками 0%, 10% або 18%.

На практиці досить нерідко ПДВ-це різниця між тією сумою, яку заплатили клієнти платника податків, і сумою, яку раніше сплатив він сам або його різні постачальники і партнери.

У якихось особистих випадках обов’язок по додаванню, перерахуванню і змістом ПДВ покладається на посадових осіб, званих податковими агентами. В їх ролі нерідко виступають особисті підприємництва або особливі організації. Вони повинні перебувати на обліку у відповідних податкових органах і при всьому цьому у зарубіжних осіб отримувати роботи, послуги або продукти на місцевості РФ. Термін сплати ПДВ для їх при всьому цьому ніяк не змінюється — точно також до Двадцять числа місяця, наступного за звітним періодом.

У юридичних осіб може з’явитися таке питання: як платити ПДВ персонального бізнесменові? Може бути, якісь пільги? Так, справді, пільги, але при декількох критеріях:

  • з моменту реєстрації ІП повинно пройти більше трьох місяців;
  • без ПДВ виручка менше трьох мільйонів рублів;
  • відсутня реалізація підакцизних продуктів.

При дотриманні цих критерій приватне підприємництво на сто відсотків звільняється від сплати ПДВ. Якщо ІП був звільнений від сплати, а потім роздобув одне з цих параметрів, то він знову починає платити ПДВ, при всьому цьому термін сплати ПДВ не змінюється. Вообщем, цей термін завжди один і той же, він стандартний: до Двадцять числа місяця, наступного за закінченням податкового періоду.

Але якщо при всьому цьому наявний імпорт продуктів в Російській Федерації або особистий бізнесмен є податковим агентом, то в такому випадку на нього це звільнення поширюватися не буде.

Отримати звільнення від сплати ПДВ можна повністю з хоч якого місяця, а не тільки лише, як якісь вважають, з початку наступного квартального періоду. Тому, якщо ІП підходить під всі умови для скасування ПДВ, можна користуватися цим фактом фактично негайно.