Популярна теорія потреб Маслоу сходу заманила до для себе обширне увагу наукового товариства, публіцистів, громадськості. Не можна навіть абсолютно точно відповісти на питання, чому вона стала такою популярною. Або завдяки досить унікальної наукової трактуванні соціально-економічних реальностей сучасного світу, або ж досить вільним відозвою до канонів наукового аналізу, через що роздобула, в якийсь мірі, скандальний вдачу.

Абрахам Маслоу — впізнаваний південноамериканський психолог минулого століття виклав бази власної теорії посеред п’ятдесятих років, у період досить суворого кризи соціальної науки, який вона переживала після закінчення Другої світової війни і не могла відповісти на питання, що стосуються місця людини в розвиненому постіндустріальному суспільстві. Основний праця вченого — «Мотивація і особистість» — став своєрідною спробою переосмислити систему соц відносин в рамках складної новітньої, спочатку, економічної дійсності. Тому теорія Маслоу стала потрібною представниками багатьох галузей наукового пізнання, економістами, соціологами, психологами. Досить міцно вона увійшла в якісь політологічні побудови, особливо в тій частині, де вчений робить висновки про необхідність жорсткої інституціалізації політичних відносин заради розміреного економічного розвитку країн.

У самому ординарному вигляді концепцію Маслоу слід представляти як вчення, яке складається з двох досить автономних доктрин.

Перший з них — теорія ієрархічних потреб — роздобула популярність при розробці моделей постіндустріального розвитку, більш багато вона відображена в так званій теорії суспільства загального процвітання, а, крім того, вона стала невід’ємною частиною сучасного економічної освіти в якості розділу макроекономічного аналізу.

Інша область наукового спадку — теорія особистості Маслоу, базу якої становить здогадка особистого розвитку заснованого на ієрархії потреб людини. Її значимість полягає в тому, що Маслоу вдалося досить показово провести історико-соціальний екскурс генетичного розвитку суспільства в його органічному зв’язку з розвитком кожного окремого індивіда і дослідженням мотивів цього розвитку.

Наукові міркування Маслоу були побудовані на твердженні про те, що людські потреби володіють повністю схожим генезисом, тому їх система зв’язку і взаємодії має одну спільну властивість — ієрархічність. Сутність цієї здогадки простіше можна представити таким макаром, що якими б не були різними потреби різних соціальних груп і окремих індивідів, в цих системах завжди знаходиться своя внутрішня ієрархія. Ода досить складна й різноманітна, тому Маслоу систематизує потреби за певними ознаками і виділяє п’ять головних груп, опосередкованих різними мотивами. Не рахуючи того, теорія Маслоу має на увазі і систематизацію самих мотивів, в якій вони розглядаються як дефіцітарние і буттєві.

До першої категорії творець концепції відносить ті мотиви, які спонукають людину до діяльності по задоволенню актуально потрібних потреб — у їжі, відпочинку, сні і т.д.

Буттєві мотиви спрямовують людину отримувати насолоду, отримувати більш високі статуси, реалізовувати свої плани. Ці мотиви ясно з’являються тільки тоді, коли потреби, мотиви першої групи не пекуче. У цьому і полягає перша сторона ієрархічної моделі потреб Маслоу.

Самі ж потреби теорія Маслоу систематизує на п’ять головних груп, вони не просто розподілені за деякими ознаками, а вибудувані в строго певному ієрархічному порядку, якому Маслоу надав форму піраміди.

У базі цієї піраміди лежать фізіологічні потреби, іншими словами, ті, які ініціюють мотивацію до діяльності з видобутку їжі й інших атрибутів фізичного життєзабезпечення.

На другому рівні Маслоу розташував потреби пов’язані із забезпеченням безпеки.

На наступному «поверсі» піраміди Маслоу розміщуються потреби соціально-фізіологічного порядку, пов’язані зі спілкуванням, сексапільним догоджання, розмноженням.

Потреби, які актуалізуються в соціальній самості людини, в піраміді Маслоу знаходяться на четвертому рівні.

І, врешті-решт, потребам в самоактуалізації людини, її творчої самореалізації, теорія Маслоу відводить місце на самій верхівці піраміди.

Дана система жвава і взаємообумовлені: досягнення певного рівня в задоволенні потреб природним чином виступає мотивом для задоволення потреб подальшого.

У більш пізньому періоді наукової діяльності Маслоу перебіг від ранжирування вимог до їх звичайний систематизації на потреби потреби і розвитку.