З британського слово «гаджет» перекладається, як прилад або пристосування. Насправді ж це якесь периферійний пристрій, яке покликане робити спец (вузенькі) задачки. Для власного функціонування воно підключається до пристроїв більш складного типу, розширюючи їх здібності. В автономному режимі воно працювати не може.

На рівні програмного забезпечення девайс роздобув іншу форму. Незважаючи на певне заголовок (віджет), сторонні програми-додатки малого обсягу, що пропонують певний діапазон послуг, багато хто називає девайсами. Пік їх поширення припав на часи виникнення Windows Vista і Windows 7. Для міні-додатків почастіше відокремлювалася (також відбувається і зараз) певна область десктопа (бічна панель). І зараз все одне натискання кнопки миші стало визначати те чи інше дію, яку необхідно виконати компу. Так можна оновлювати хоч кожну хвилинку погоді, гороскоп, відправляти на запис файли, грати і майже все інше.

У Мережі досить нерідко розшукують девайс, який вказує температуру мікропроцесора. Ці температурні показання відіграють велику роль в процесі експлуатації комп’ютера. Хоча в більшості випадків вони і нікчемні. Отже, для кого ж тоді принципова температура мікропроцесора, девайс для обчислення якої так потрібен на всякого роду форумах і веб-сайтах. Раз ентузіазм до нього є, варто розібратися і нам в цьому питанні. Спробуємо?

По-1-х, девайс, який вказує температуру мікропроцесора, просто потрібен більшості оверлокерам. Наявність з’ясовно. При розгоні компів опції роботи центрального мікропроцесора піддаються ряду конфігурацій. У зв’язку з цим девайс, який вказує температуру, здатний проконтролювати поведінку деталі. У разі неправильного підбору характеристик кремінний елемент може вийти з ладу у зв’язку з перегрівом. Уникнути таких наслідків допоможе зміна системи охолодження або скидання перенастроювання.

По-2-х, такі програмки задовольняють цікавість багатьох юзерів, які бажають бути впевненими, що з їх компом все в порядку і під контролем будь-яка деталь, навіть температура мікропроцесора. Девайс на сто відсотків задовольняє таку потребу.

Програм створено невимовне величезна кількість, тому проблема вибору встає навіть у випадках, коли вам необхідно просто моніторити роботу частин власного комп’ютера.

Від того, як правильно ви виберете девайс, який вказує температуру мікропроцесора, буде залежати і достовірність придбаних даних. Утиліти є і платні, і відмінні безкоштовні. Все знаходиться в залежності від вас і вашого вибору.

Великий мінус платних програм полягає в тому, що девайс, який вказує температуру, перевантажується масою зайвих функцій (необхідно ж якось виправдовувати вартість). З безкоштовними частіше все по іншому. Зазвичай, високоякісні програмки відрізняються непомітним дизайном і простотою надання даних. Їхня справа — демонструвати температуру (в цьому випадку це температура мікропроцесора). Девайс повинен, спочатку, давати «справжні» характеристики стану, у другу — не створювати системі незручностей своєю присутністю, працювати тихо і непримітно для ресурсів комп’ютера, щоб не стати зайвим приводом ЦП для нагріву.

Отже, обираємо. Почнемо з того, що є справді сильні програмки для контролю системи. Одна з їх AIDA. Це найпотужніший термінал, який дасть вам повністю всю інформацію, яку можна надати про зміст вашого комп’ютера. У надрах такого важкоатлета у світі ПО, природно, є й температура мікропроцесора. Девайс ж легше і зазвичай зручніше. З океану пропозицій виділяються всього дві програмки, які справді беруть інформацію з термодатчиків і видають «справжні» дані. Іменуються вони HWMonitor і Core Temp. Що вони можуть? Ось перелік:

— відстеження температури в режимі реального часу з наданням меншою і більшою зареєстрованої температури за час діяння девайса;

— завдяки згортанню в трей утиліту просто заховати від очей;

— можливість ведення журнальчика звітності;

— надання даних про ступінь завантаженості ядер.

Спостерігайте за своїм компом. Техніка не вічна, але можливість передбачити її поломки дає невимовне кількість «плюсів».