Мабуть, найважливішим екологічним показником для звичайного життя рослин є сонячне світло, який вживається для побудови органічного первинної речовини. Ось тому практично всі представники флори потребують сонячних променях.

Але є й такі, для яких необов’язково повне висвітлення. Відповідно, і вимоги до світла у рослин різні, що робить певні труднощі при правильному розміщенні в квартирі, будинку або кабінеті. Виходячи з цього, їх можна поділити на світлолюбні, тіньовитривалі, також тенеіндіфферентніе.

Світлолюбні кімнатні рослини зазвичай поміщаються на вікнах, мають південну орієнтацію, тіньовитривалі повинні знаходитися в північному напрямку, а ті, які воліють півтінь — на підвіконнях виходять на схід або захід вікон.

Ці поради є загальними, оскільки час від часу навіть самі світлолюбні рослини необхідно берегти від палючого сонця, а для тіньолюбних повністю може підійти і південне вікно, якщо воно затінено оточуючим прилеглим будинком або зростаючим поруч з ним деревом.

Світло для рослин має те ж значення, що й повітря для життєдіяльності людини. Адже конкретно завдяки йому відбувається фотосинтез, виконуються «будівельні» органічні матеріали.

Як і всі інші живі організми, рослини мають здатність пристосуватися до мінливих критеріях, при всьому цьому у різних видів це виражається по-різному.

Приміром, світлолюбні рослини досить просто звикають до зайвої світла, але, є й такі, які відчувають себе відмінно тільки при певній освітленості. І якщо такий недостатньо, то їх вигляд дещо видозмінюється: листя стає більше і кілька подовженим, пропадає міцність стебла, розтягуються міжвузля, змінюється колір листя. А потім зменшується їх зростання, тобто знижується число товарів, вироблених в процесі фотосинтезу, зупиняється цвітіння.

За шкалою освітленості зеленуваті насадження можна підрозділити на наступні три групи:

— До першої групи належать світлолюбні рослини, для непоганого росту яких вимагається від П’ять тисяч до Десять тисяч лк освітленості. До них відносяться всі цитрусові, сукуленти, абутилон, олеандр, циперус, пасифлора і т.д.

— У другу групу входять ароїдні, хлорофітум, плющ, більберія і т.д. Для їх потреба світла складає до Три тищі лк.

— Папороті, фатсия, дрімеопсіс, офіопогон і т.д. відмінно виростають при освітленні в П’ятсот лк, тому їх вважають тіньовитривалими.

Бувалі рослинники можуть знайти ступінь освітленості кімнати навіть «на око». Та й аматорам досить легко направити увагу на той факт, як довгостроково «гостює» в приміщенні сонячне світло, щоб обрати правильний необхідне місце для певного представника флори.

Про те, чи вистачає їм світла, добре вимовлять і самі квіточки. І якщо рівень освітленості для їх недостатній, то у їх фактично за деяку кількість днів виявляються наступні симптоми: світлолюбні рослини сповільнюють власний ріст, у їх обпадають або жовтіють нижні листочки, зростає відстань між пагонами, строкате листя забарвлюється в зелений колір. У таких випадках повністю досить пересунути горщик ближче до вікна і прибрати пил, який накопичується на листках, м’якою ганчіркою.

Природно, в сучасних квартирах рослини частіше мучаться від нестачі світла, ніж від його надлишку. Але необхідно знати, що і прямі сонячні промені не потрібно впливають на багато зелені насадження, більш того, вони можуть обпалити листя. І якщо в тіньолюбних рослин, поміщених на сонячній стороні, починають никне, жовтіти або засихати листя навіть за зволоженій землі, то майте на увазі, це реальний «опік». Саме звичайне і потрібне рішення в цьому випадку — перестановка горщика.

При дотриманні всіх цих критерій рослини з лишком віддячать власного власника пишний листям і прекрасними квітами.