Суть і систематизація моделей навчання

Моделі організації навчання — це систематизований комплекс закономірностей педагога й учня при здійсненні навчання, бувають двох видів — андрагогічний і педагогічні. Сучасні моделі організації навчання поділяються на на дві групи:

У першу входять ті моделі організації навчання, основою яких є педагогічні конструкції, друга грунтується на новітніх здібностях дидактичних навчальних засобів. Поворот освіти до людини, відозву до гуманістичних ідей викликає підвищений інтерес у викладачів до використання різних моделей освітнього процесу.

Сучасні моделі організації навчання відображають психічні закономірності процесу освіти, і в тому числі навчаються різного віку і в різних критеріях.

У педагогічній практиці нерідко вживається систематизація за змістом і вподоби протиріч навчальної перепони, яку вирішують сучасні моделі організації навчання:

Невідповідність пізнань учнів та новітньої інфи;

Множинний вибір одного раціонального або правильного варіанта рішення;

Новизна практичних критерій полягає у використанні учнями наявних у їхніх знань;

Протиріччя між імовірним теоретичним методом вирішення задачки і його недоцільністю або неосуществимостью на практиці;

Відсутність теоретичного обгрунтування результату досягнутого на практиці.

За систематизації сучасні моделі організації навчання є свідченням варіативності втілення освітнього процесу, здатності врахувати особливості особливості учнів, критерій протікання освітнього процесу; моделі освіти як держ організації, класичної моделі освіти, моделі розвиваючої освіти, феноменологічної, неінстітуціонной, раціоналістичної.

Визначення моделі і технології освітнього процесу

Моделі і технології освітнього процесу постійно видозмінюються, і зараз проблемний процес у розвитку вчення відноситься до класичного типу в поточний час Звичайний навчальний процес здійснимо у вигляді андрагогічний або педагогічної моделі.

Коли йдеться про моделі і технології навчання, на увазі мається систематизований комплекс діяльності вчить і навчається. Також необхідно врахувати і такі багато принципових складові навчання як зміст, засоби, джерела, способи і форми.

Зрозуміло, що зміна системи відбувається при зміні її частин. Системоутворюючі причини в педагогічному процесі є його мети. Від поставлених цілей залежить сама суть процесу. Якщо мета у формуванні нових пізнань, то процес освітній процес повинен пояснювальній — ілюстративний вдачу, при формуванні самостійності в заніі, процес носить риси проблемного навчання. Якщо мета полягає у розвитку особистих особистих властивостей школяра, то такий процес є справжнім розвиваючим, реальним цілісним процесом проблемного навчання.

У власному генезі процес утворення пройшов кілька стадій. Починаючи від моделі догматичного навчання, в майбутньому пояснювальній — ілюстративного, і закінчуючи моделлю проблемного розвиваючого типу. І при всьому цьому цілісність навчання ставала все вище. Основний сенс цілісності проблемного розвиваючого освітнього процесу в керівництві його функцій і частин основної задачки: гармонійному розвитку індивіда, формуванню цілісної людини і вихованню особистості.

Методи конфігурації навчального процесу орієнтовані на підтримку ініціативи малюка, навчання здібностям співпраці, спілкування, розширення досвіду, формування самостійності учня.