Структурне програмування являє собою більш велике досягнення в цій галузі зараз. При тому, що практично всі мають загальне поняття про нього, практично ніхто не може дати певного і точного визначення даного терміну. Структурне програмування ставить основною метою писати програмки меншою труднощі, змушуючи програмера ясно мислити, полегшуючи сприйняття програмки. Текст її потрібно робити таким, щоб він був читаємо зверху вниз. Ця умова порушується, якщо в коді зустрічаються оператори go to, оскільки вони порушують структуру всього відрізка програмки. При тому, що цей показник не можна вважати самим комфортним, все таки можна сказати, що наявність в коді даного оператора є самим виявляється на увазі типом порушення структури. Тіла модулів і використовувані базисні конструкції повинні володіти стійкістю до апаратних збоїв, помилок у програмках і спотворень початкових даних.

Головні принципи структурного програмування полягають у наступному. Неважливо яка програмка може бути просто синтезована на базі простих конструкцій трьох головних типів:

— звичайний послідовності;

— критерій або альтернатив;

— повторень, іншими словами циклів і ітерацій.

Вживатися може один або два всіх виду відразу. Кожній структурі характерна єдина риса — єдина точка передачі управління в структуру і єдина точка входу в структуру. Такий вид конструкції має дисциплінуючий і систематизуюче значення.

Простота первинних конструкцій в структурному програмуванні запобігає інформаційних зв’язків, також заплутаних передач управління. Складність програм помітно знижується при підвищенні структурованості модулів, виростає їх наочність, а це сприяє скороченню кількості помилок. Але в структуризації є і недолік — за красу і наочність коду доводиться розраховуватися додатковою пам’яттю, також часом, потрібним на їх реалізацію на ЕОМ.

Структурне програмування, тобто структурність самих програмних текстів, повністю знаходиться в залежності від того, який для цього вживається мова. Природно, постає питання, а який з їхніх підходить найкраще. Сучасні засоби програмної розробки числяться найкращими мовах, що реалізують структурний підхід до програмування. Посеред більш всераспространенних можна виділити Basic, Паскаль і FoxBASE. Наприклад, на мові Асемблер фактично нереально втілити принципи, закладені в концепцію структурного програмування. Ця мова націлений на написання програмного коду на малому рівні.

Структурне програмування у власній базі націлене на спілкування з людьми, а не з машинами, тому сприяє написанню програм, які являють собою ясне і звичайне рішення наміченої мети. Програмер повинен мислити у визначеннях базисних структурних конструкцій.

Якщо гласить про позиції щодо раніше згаданого оператора go to, то його слід уникати використовувати всюди, де тільки може бути, але це ніяк не повинно позначатися на ясності програмки. Час від часу впровадження даного оператора виявляється просто потрібним для виходу з якогось відрізка програмки або циклу, також для того, щоб уникнути виникнення дуже поглиблених розвилок, тим паче, що перехід пов’язаний з більш нижніми рівнями програм. При всьому цьому структура програмки так і залишається просто читається зверху вниз. Найгірший варіант використання даного оператора пов’язаний з переходом знизу вгору.

Для полегшення читання програмки нерідко додають пусті рядки між розділами. Слід писати текст програмки зі зрушеннями, щоб можна було прочитати послідовність дій і кількість вкладень.