На самому початку 1990-х років на півдні Алтаю археологи розкопали один з численних курганів. У могильнику було знайдено два, відмінно збережені мумії — вояки і юний дами. Мумії лежали в багатому убранні, в потойбічний світ їх акомпанували знаряддя і незлічені предмети побуту. Все це відмінно збереглося в критеріях нескінченною мерзлоти. На плечі дами вчені відшукали гламурну татуювання у вигляді вухатого алтайського грифона. Вчені зробили висновок, що поховання відноситься приблизно до Чотири століття до нашої епохи.

Свої висновки зробили і місцеві, алтайські народності. У їхньому уявленні мумія дами був не ким інший, як княжною Кадинах, прародителькою всіх алтайців. Люд не на жарт розхвилювався, міцнішає переконання, що потривоживши останки величавого предка, археологи розкриють ящик Пандори викличуть на Алтай величезні лиха. Даремно дослідники запевняли, що «алтайська принцеса» має відношення швидше до скіфів, ніж до алтайців. Запевнити тубільців не вдалося. До речі, нещасть і Алтай і вся Наша батьківщина натерпілися в наступні роки багато. Може бути це справа рук княжни Кадинах?

А на плоскогір’ї Укок, де була знайдена принцеса, хлинув потік шукачів скарбів. Ці джентльмени фортуни зробили висновок, що конкретно там похований іменитий золото скіфів. Місце справді дуже славний власною історією. У Укок знаходяться більше тисячі курганів та сотки інших пам’яток культури. Тут проходили кордони татаро-монгольського ярма. Але влада республіки вирішили закінчити розкопки. Їм вистачило і княжни Кадинах. З середини 90-х років плоскогір’я Укок оголошено зоною спокою. Територія охороняється державою.