Виходячи з переконань соціології місто зовсім новенька за якістю форма об’єднання суспільства базується на відносинах між людьми. Соціологія містечка і села, очевидно, відрізняються один від одного, тими змінами, які відбуваються спочатку в виробництві і володіють своїм змістом. Вони засновані на промислових роботах, які по іншому пов’язані з природним середовищем і відрізняються від сільського господарства.
Соціологія містечка, побудована на тому, що, тут природа не конкретний предмет трудової діяльності, в той час як промислове створення сконцентровано навколо великих ринків. Соціологія містечка і села, побудована на їх відділенні, кінцевим підсумком якого, є поділ праці на промисловий і сельскохозяйственний.Не рахуючи того, соціологія містечка надає більше здібностей заняття інтелектуальною працею, і як найвища урбанізація просить товарів розумової діяльності, які теж хтось повинен створювати.

Місто, являє собою автономне утворення, що володіє можливістю самовизначення, стосується місця його появи. Це пов’язано з тим, що природні причини в найменшій мірі впливають на нього, ніж на село. Соціологія містечка обгрунтована насиченим освоєнням територій, що пов’язано з міським створенням, робить передумови для цього. Виробничий процес, концентрується на обмежених територіях міської й заміської риси.

Зростання величезних міст, пов’язаний з можливими зрушеннями в технічній сфері і перебудовою економічної моделі. Переходячи до все більш новим технологіям, містечка перетворюються в мегаполіси, де ще прибутковіше створювати виробничі об’єднання, торгові точки, культурні комплекси, освітні установи. Тут на порядок вища продуктивність праці і зростання продовжиться, поки це буде економічно прибутково.

Проживання у великому місті необоротним чином здатне поміняти самої людини, також сприйняття ним природи, велике місто навічно змінює психіку особистості. Це несе всередині себе заховану небезпека, тому що соціологія містечка, вступає в протиріччя з природою людини на генетичному рівні.
Щоб спробувати уникнути цього, потрібно усвідомити, що таке соціологія повсякденності і зробити умови для раціоналізації природи і людини в критеріях великого міста. Це стане можливим при дотриманні двох принципових причин:
1. Розробка багатообіцяючою схеми великого міста, в базі якої буде лежати принцип раціональності природи. АЛЕ дотримання цього принципу, вступить в протиріччя з особистими інтересами, окремих індивідуумів або груп, які організовують створення і займаються комерцією. Вони зроблять все, щоб перешкодити його реалізації.
2. Управління мегаполісом повинно здійснюється за допомогою грамотного і сильного управління, яке буде направляти місто, долаючи корупцію і егоїзм.

Соціологія містечка обумовлюється способами і способами вирішальними соціально — економічні задачки, житлові, побутові, комунальні перепони. Вирішення цих питань орієнтоване на створення підходящої середовища для життя людей.
Початком для створення підходящої середовища для життя служить раціональне,
продуманими втілення перетворень у галузі планування, архітектури, поліпшення побутових і культурних об’єктів. Архітектори, повинні копітко розробляти комплекси будівель для їх вдалого поєднання, щоб уникнути стихійної забудови, яка буде спотворювати обличчя містечка, або заважати нормальному функціонуванню інших служб, спрямованих на виконання публічних потреб.

Місто служить місцем об’єднання величезної кількості людей з різних регіонів, держав, також приїжджих з інших країн, грамотне забезпечення життєдіяльності яких лежить на плечах керівних органів, від грамотних дій яких, у свою чергу, залежить не тільки лише функціонування великого міста, та й духовний стан його мешканців.