Сліпий дитина: развите адаптивних здібностей і шляхи соціалізації

У родині народився сліпий малюк … Розуміння цього факту — найсильніший стрес для його близьких. Подібні переживання, зазвичай, посилюються побоюванням за майбутнє малюка: як позначиться цей недолік на інтелектуальному і фізичному здоров’ї? Чи зуміє малюк нормально розвиватися, навчатися, розмовляти з іншими людьми? Відповідь на всі ці питання майже у всьому знаходиться в залежності від того, як сильними і терплячими виявляться предки, яким належить нелегке випробування — адаптувати сліпого малюка до звичайної, справжнього життя.

На жаль, лише деякі захворювання органу зору (наприклад, далекозорість, короткозорість) повністю вдало ізлечіваваются. Що все-таки стосується природжених хвороб зорового аналізатора — приміром, часткової атрофії зорового нерва (часткового ураження зорових нервів, по яких проходять сигнали від очей в зорові центри кори мозку), особливо в глубоконедоношенних діток, — то подібні патології фактично не піддаються лікуванню і різко обмежують зорові здібності малюка.

Вплив сліпоти на загальний розвиток

До двох-трьох місяців життя малюка з глибокими порушеннями зору до вподоби реакцій і поведінки практично не відрізняється від зрячого малюка такого ж віку. І тільки після чого періоду патологія починає помітно проявляти себе. Діти відстають від однолітків в освоєнні здібностей рухливості (маються на увазі повороти зі спини на животик і назад, проби сідати, а в майбутньому і без допомоги інших ходити), у їх уповільнено розвивається мислення, з’являються труднощі у спробах оволодіння предметними діями.

Не рахуючи того, пониження зорових функцій негативно впливає на психічний, фізичний і емоційний розвиток, що виражається в малій рухливості, зниженому настрої, тенденції до замкнутості, «зануренні в себе» і, як наслідок, призводить до ігнорування контактів з іншими дітками.

За роботу — з перших тижнів

Багато предки сліпих та слабозорих малюків, прагнучи вирішити виниклу проблему за допомогою медицини, випускають з уваги необхідність приділяти більше уваги фізичному, психологічному, музичному та розумовому розвитку власних дітей. Не варто забувати і про те, що, спочатку, дитина потребує материнської любові, її уваги, також в усвідомленні його заморочок і безкраї терпінні з боку близьких.

Природа обдарувала людину, не рахуючи зорових, та іншими почуттями: слуховими, нюховими, пропріоцептивної (вихідними від мускул і сухожиль), дотикальними. Все це дозволяє маляті в тій чи іншій мірі заповнити недолік інфи про зовнішній світ, пов’язаний з відсутністю зору. Предки повинні посприяти йому, створивши адекватну середу, що дозволяє розвивати органи емоцій.

З самого народження такого малюка рекомендується одягати в повзунки і вільну сорочечку, туго сповивати його неприемлимо.

Для стимуляції тактильних відчуттів (почуттів від дотиків, обмацування) потрібно класти малюка на тканинні поверхні з різною текстурою. Це можуть бути шовкові, бавовняні, оксамитові, вельветові, тюлеві та інші тканини. За раніше малюка рекомендується роздягнути — так він буде краще відчувати поверхню шкірою. Здійснюючи доступні йому руху на тій або іншій поверхні, малюк отримує уявлення про навколишній простір, у нього формується розуміння того, як предмети пересуваються, як змінюються їх співвідношення і положення в просторі, розвивається здатність усвідомлювати зв’язок між причинами і наслідками. Корисно зробити для малюка особливе ковдру, зшиту з клаптів тканин з різною текстурою. З боків краще пришити колечка, гудзики, кульки від брязкалець, мотузочки, бубонці і т.п. Класти малюка на ковдру потрібно так, щоб він знаходився в різних положеннях — на животику, на спині або на боці.

Якщо у малюка є залишковий зір, то шматки тканини, розташовані поруч разом, зобов’язані мати не тільки лише тактильний контраст (досить різко відрізнятися по текстурі), та й зоровий (наприклад, один темний і оксамитовий, інший — білосніжний і шовковий). Не рахуючи того, потрібно проводити заняття, спрямовані на формування зорової уваги. Починати їх необхідно якомога раніше, тому що конкретно в 1-і місяці життя зорова система зазнає значні зміни і є більш чутливою до зовнішніх стимулів — світлу і кольору. Щоб привернути увагу малюка з глибокими порушеннями зору, доцільно використовувати дуже яскраві предмети. Більш успішними з їх є ліхтарик (лампа, флуоресцентні іграшки), блискучі пред
мети, карт