Може здатися, що Дід Мороз був завжди. Запитайте у власних дідусів і бабусь і вони вас скажуть, що знають казкового діда з раннього юнацтва. І їхні дідусі з бабусями були добре знайомі з новорічним чарівником. Далі лізти в глибини історії навіть не варто — Дід Мороз з’явився так здавна, що досвідчені академіки не зуміють іменувати дату його народження. Означає можна визнати, що новорічний Дід прийшов до нас з глибокої, найглибшої давнини? Визнати-то можна, але буде це не зовсім вірно.

Богатир Мороз справді живе в билинах, легендах і притчах стільки, скільки існує сам народ. Звали його по-різному, то Морозом, то зимник, то Карачун. Він якісний коваль, тільки йому під силу скувати льодом всі ріки й озера. Мороза підлеглих холоду, снігу та буйні вітри. Ось тільки хорошим дідусем він ніколи не був. Навпаки, люд вважав його злим і жорстоким. І приносив йому подарунки в надії пом’якшити лютого характер і відвести від себе зимові негаразди.

А коли ж Дід Мороз став радісним шибеником, іншому діток і заступником зимового лісу? Мабуть з тих пір, коли на Русі Новий рік стали зустрічати спочатку січня. У всі часи коханий свято став помітним і світлим подією посеред снігів і морозів. Зима закінчила бути абсолютно вже зла і грізною. І Діда Мороз став абсолютно іншим. Дід не став лютовать, не просить від людей частування, сам і з насолодою приносить подарунки дітям. Може бути, це не старий злий Мороз, а його нащадок або онук?

Виходить, що наш Дідусь Мороз, хороший і пустотливий, не такої вже й старий. Йому від сили років триста. За казковим поняттями абсолютно юний дід!