Дорожче людині обходиться надія на «чарівну таблетку» — примарну можливість складні ситуації вирішити просто. А що означає «складні»? Мають складові, які тим або іншим методом пов’язані. Але це і означає, що ситуація має структуру, яку можна розглядати як систему. Означає, можна застосувати до вирішення труднощі системний підхід. Цей спосіб допомагає зробити питання простіше, але без шкоди для дієвості вжитих заходів.

Системний підхід — розгляд предмета або явища під величезній кількості взаємозв’язків, що дозволяють передбачати конфігурації об’єкта розгляду. Частин систем може бути сильно багато, і зв’язку їх різнопланові. І все таки є принципи, які допомагають полегшити життя вченому. Вони іменуються «принципи системного підходу». За допомогою їх можна подолати «прокляття складності». Проілюструємо ідеї прикладами з психології.

Принцип цілеспрямованості: Система робить все, щоб досягти мети, навіть якщо змінюються події. Як ми споглядаємо, цьому принципу просто роз’яснити таке складне явище, як консерватизм особистості. Справа в тому, що цілі формуються сильними сторонами нашої психіки, тому гнучкості чекати не доводиться.

Принцип толерантності: життєстійкі тільки ті системи, які здатні витерпіти якісь відмінності від комфортних їм характеристик. На практиці це проявляється тим, що рівень досягнень людини пов’язаний з його вмінням витерпіти дискомфорт. Так що не варто нарікати на незручності — необхідно навчатися їх витерпіти або усувати, але не зневірятися. Системний підхід стверджує, що толерантність високо оплачується.

Принцип емерджентності — У кожної системи є характеристики, які не вийде вивести з параметрів окремих частин і зв’язків між ними. Коли дві особистості формують сім’ю, формується щось на зразок новітньої психіки, загальною для членів сім’ї (не дарма ж вважається, що подружжю дається новий ангел — охоронець родини). І «дух» такої новітньої сім’ї може бути несхожим на «дух» кожного окремо взятого члена сім’ї.

Принцип згоди — Цілі системи і підсистем повинні хоча б не суперечити, в еталоні, збігатися, хоча так практично не буває. Звідси маса розбіжностей в щоденному житті. Наприклад, цілі батьків — дати нащадкові вищу освіту, а цілі нащадка — отримувати максимум насолоди від життя. І коли стає вибір між розвагою і вечерком роботи, починаються системні протиріччя. Це вже конфлікт цінностей.

Принцип причинності — Будь-яка зміна неодмінно пов’язане з іншими змінами. Візьмемо як приклад повну даму: поки не буде досить підстав схуднути, за справу вона не візьметься. І багато так живуть роками.

Принцип детермінізму — Система змінюється тільки завдяки зовнішнім причинам. І не варто наколювати самого себе. Цілі ставляться «зовні». Візьмемо проблему самоосвіти. Людина читає додаткові книжки не так як він сам для себе поставив мету, а так як зміркував, що пізнань йому не вистачає. Є причина все одно наружняя, а ах так делему вирішувати — читанням літератури, вирішив уже сама людина. З цього принципу, до речі, слід існування Бога. Але це окрема тема.

Принцип достатку — Стійкість системи обгрунтована різноманіттям рис частин. Природно, якщо немає суперечності. В узгодженні з цим принципом сім’я, що складається з дуже різних людей, більше можливо впорається з різними проблемами, ніж складається з схожих людей з схожими проблемами.

Принцип ентропії — Ізольована система гине. Природно, звучить образливо. Але факт — якщо людина втрачає зв’язок з оточенням, він деградує. Пам’ятаємо, що цілі задаються ззовні і зовні ж контролюються. Система долає свої недосконалості. А якщо взаємодії немає, то деградація неминуча. Так, якщо людина втрачає ентузіазм до життя, то його психологічна активність рівномірно або негайно потухає.

Є й інші принципи, але викладені — головні для усвідомлення того, що все-таки таке системний підхід.