Витрати — це, неодмінно, принципова категорія в будь-якої організації, але до того як почати її використовувати, слід спричинитися з тим, що все-таки це таке. Витрати — це списання коштів на виробничі потреби в певний період часу.

Суть і систематизація витрат щільно сплетені, тому, знаючи суть витрат, легше дається усвідомлення її систематизації. Принципово розрізняти такі поняття, як «витрати», «витрати» і «витрати». Всі три поняття відмінні по власній суті. Витрати відрізняються від витрат тим, що вони пов’язані із створенням, в той час як витрати можуть як прив’язуватися до нього, так і бути відносно вільні. До прикладу, в цьому випадку, коли сировина здобувається і тут же прямує в процес виробництва — це і витрати, і витрати.

Якщо сировина видобувається в припас, то це тільки витрати, вийшло списання грошей, тобто їх зменшення, але при всьому цьому процес виробництва незадіяним. У такому випадку, мова про витрати не може йти.

Якщо сировина надійшло зі складу в цех для переробки, але куплено воно було в минулому періоді, то йдеться про витрати, не про витрати, тому що практично сировину вже сплачено, але тільки на даний момент його ціна укупі з іншими витратами буде перенесена на собівартість продукції.

Витрати ж не неодмінно пов’язані з процесом виробництва, до них також відносять і інші списання грошей, тому негаразди у вживанні понять бути не повинно.

Систематизація витрат в управлінському обліку займає ключове місце, тому що згідно неї можна по-різному управляти цієї категорії, іншими словами знаходити більш дієвий метод діяльності організації.

Так, існує систематизація витрат на прямі і непрямі. Склад і систематизація витрат за такою ознакою увазі їх поділ залежно від справи до вироблюваному продукту. Прямі витрати відносяться тільки до виробництва цього продукту, а непрямі розподіляються між усіма.

Наприклад, підприємство виробляє цукерки і печиво. Прямі витрати для цукерок — це шоколад, цукор, електроенергія, витрати праці на створення цукерок. Прямі витрати для печива — це цукор, борошно, яєчка, електроенергія, витрати праці на створення печива. Але куди ж віднести доставку, витрати на роботу управлінського персоналу або транспортування товарів до місць реалізації? Це і будуть непрямі витрати. Їх важко поділити між двома видами продукції, тому вони враховуються по їх сумі, тобто по підсумковим значенням витрат.

Систематизація витрат в управлінському обліку містить усередині себе незмінні і змінні витрати. Такий поділ передбачає облік витрат, які завжди потрібні для виробництва продукції і які можна урізноманітнити.

До прикладу, в постійних витрат для цукерок типу А відноситься шоколад, арахіс і нуга. Без якогось інгредієнта цукерка не стане бути цукеркою типу А. Це і будуть постійні витрати. До змінних ж відноситься реклама на просування цукерок типу А або витрати праці на їх створення. Хоча за останніми варто сказати, що нерідко буває важко встановити змінні витрати, тому вводиться поняття умовно-змінних витрат, що мають процентне відношення відносно незмінних. Іншими словами витрати праці можуть бути 30% незмінними і 70% змінними. Такі величини кожне підприємство визначає самостійно.

Необхідно відзначити, що систематизація витрат в управлінському обліку цим не обмежується. Є витрати за центрами відповідальності, по місцях появи та інші. Критеріїв поділу існує багато, при всьому цьому значимість такого поділу на обличчя.

Систематизація витрат в управлінському обліку дозволяє більш відмінно управляти діяльністю організації, використовувати різні методики, які роблять вірогідним пониження собівартості, а як слід, і збільшення прибутку.