У щоденній мові ми вживаємо слово «утопія» в значенні містичної мрії, довірливою, недосяжною ілюзії. Але, не всі знають, що таке утопія насправді і звідки походить це слово. Утопія — це літературний жанр схожа науковій фантастиці. Особливість утопії полягає в побудові творцем моделі бездоганного, справедливого суспільства. Творці утопій були дуже большеннимі фантазерами, їх нереально звинуватити не тільки лише в плагіаті, але навіть у запозиченні ідеї. Історично слово «Утопія» було в перший раз застосовано в однойменному творі Томаса Мора спочатку Шістнадцять століття, де Утопія — це заголовок острова, на якому творець будує «краще держава». Сторіччям пізніше, спочатку Сімнадцять століття, британський священик Самюель Перчес вживає це слово у власній книжці «Паломництво» вже в сенсі бездоганною моделі суспільства, не рахуючи того, він вводить в ужиток прикметник «Утопічний».

Хоча саме слово для позначення роздумів про скоєний устрої суспільства стало, таким макаром, тільки порівняно недавно, утопічні мотиви властиві для міфології фактично всіх народів світу. І це логічно — природно, люди завжди і усюди думали про те, як побороти наявну несправедливість, як організувати суспільство, щоб усім в ньому було жити відмінно.

Першою утопією західної літератури вважається діалог Платона «Держава». І хоча ми звикли іменувати утопією нікчемні і довірливі мріяння, реальності утопія як літературне явище відіграла велику роль у розвитку суспільства — адже творець утопії завжди — не тільки лише мрійник, та й критик встановленого порядку, власного роду революціонер, який відшукує шляхи подолання публічних протиріч. Тому жанр утопії можна вважати різновидом гостро-соціальної літератури.