Ще спочатку Дев’ятнадцять століття створення духів синтетичним методом значилося утопією і божевіллям. У можливість складати духи з хім компонент ніхто не вірував. Але посеред Дев’ятнадцять століття стала розвиватися хімія, і вже до кінця століття утопія перевтілився в дійсність. Внесення синтетики в духи розширило можливості парфумерії до нескінченності. Парфумери стали такими ж чарівниками, як старий Хоттабич. Зараз стало цілком реальним створювати зовсім фантастичні запахи, і парфумери стали обмежені тільки мірою власної фантазії. Раніше всіх був синтезований ментол, це проізошлр ще в кінці Вісімнадцять століття. А спочатку Дев’ятнадцять вчені взялися за дослідження складних ефірів.

Так з’явилися замінники фактично всіх головних компонент духів, включаючи мускус, який в природних умовах видобувається в дуже малих кількостях і тому дуже дорогий. Це дозволило знизити витрати на створення духів і зробити їх більш доступними. Відбулася реальна революція в парфумерній справі. Основний тон зараз в розробці духів стала задавати Німеччина. В кінці Дев’ятнадцять століття в Швейцарії і Німеччині створюється ряд дослідницьких лабораторій по дослідженню натуральних ефірних олій. Спочатку стали вивчатися цінні з їх: рожеве, жасмин, неролієва. У Одна тисяча дев’ятсот п’ять році парфумер Франсуа Коті перемішавши натуральні і синтетичні складові в запаху L’Origane, зробив перші сучасні духи.

Альдегіди в перший раз з’явилися в іменитих Шанель № 5, зроблених Ернестом Бо для новітньої колекції Коко Шанель. З виникненням штучних частин в парфумерії число ймовірних композицій стало безкрайніх. Отто Валлах відкрив терпени, а Леопольд Ружичка вивів хім теорію аромату, згідно з якою запах речовині надається осмофорамі, певними групами в молекулах, так іменованими носіями аромату. Так почалася новенька епоха у виробництві парфумів, це був 1-ий крок у сучасність. Зараз велика частина речовин, що входять в запахи, є синтетичними.