Реконкіста в перекладі з іспанської означає «відвоювання». Це був дуже довгий період іспанської історії, про який можна було б написати кілька томів. Почалася реконкіста відразу з того самого моменту, як іспанці втратили Пиринейском півострів. Там запанували араби і маври.

Боротьба з арабами була війною християнського світу зі світом мусульманським. Це була битва релігій, культур і відповідно світорозумінь. Вона проходила з перемінним успіхом, так як в житті государів Іспанії траплялися різні дії. Іспанія тоді була розбита на кілька королівств, і монархи часто вели війни не тільки лише з арабами і маврами, та й разом.

Незмінні чвари між королями і інтриги всередині самих королівств не приносили особливого успіху. Нерідко якісь правителі навіть укладали альянс з арабами, всупереч звернень церкви, і а саме Папи, битися проти загарбників. Араби представлялися власного роду демонами, пособниками чорних сил, випробуванням для сумлінних християн. Для боротьби з ними були кинуті всі сили. Заради такої мети створювалися лицарські ордени.

Пиринейском півострів був повернутий Іспанії виключно в П’ятнадцять столітті, коли на трон встали Фердинанд Арагонський та Ізабелла Кастильська. Монархи в перший раз поєднали свої сили і стукнули спільно. Араби були вигнані, а на повернутих територіях спішно стало насаджуватися католицтво. Мечеті були звернені до храмів. Зводилися культові споруди. З’явилася і святая екзекуція.