Що таке кульова блискавка?

Кульова блискавка значно відрізняється від звичайної лінійної та інших видів блискавок, притому не тільки лише власною формою, що нагадує круглий світиться м’ячик поперечником від Три до Двадцять см, та й природою, критеріями появи та існування. Явище це спостерігається при сильних грозах, зазвичай, після неодноразових розрядів із звичайними блискавками і випадання дощику, тобто воно носить вторинний характер, є наслідком раніше виконати грозових розрядів. Тривалість існування кульової блискавки — від декількох секунд до хвилини, швидкість її руху малозначна, вона може бути декілька секунд навіть недвижної.

Палає кульова блискавка не дуже яскраво, приблизно як маленька електронна лампочка, колір може бути від Меркле червонуватого або жовтогарячого до білосніжного. Час від часу вона іскрить і крутиться. Може просочуватися через маленькі отвори або щілини, тобто пластична. Зникає або без всяких слідів, начебто розчиняючись в навколишньому повітрі, або вибухаючи. Температура всередині кульової блискавки оцінюється залежно від її стану (характеризується яскравістю світіння та кольором) від Вісімсот до Одна тисяча триста К. Щільність речовини кульової блискавки, по всій видимості, близька щільності повітря.

За останніми поглядам, кульова блискавка являє собою згусток плазми, тобто іонізованого газу, що складається з консистенції іонів газів повітря і молекул води формують складні комплекси, так іменовані кластери. Взаємодіючи між собою, останні роблять поверхневий натяг, здатне зробити згустку плазми, або «грозовому речовині», кулясту форму.

Залежно від критерій відводу тепла кульова блискавка може або розігріватися з наступним вибухом, або рівномірно остигати, розпадатися і безшумно зникати.

Є й інші припущення про природу кульової блискавки, в тому числі хім, електрична і т. д. Їхнє становище в найменшій мірі відповідають безстороннім даними спостережень за цим захоплюючим і порівнянно рідкісним явищем, яке до цього часу не має вичерпати й загальновизнаного роз’яснення, хоча дослідженням його природи вчені займаються практично Сто п’ятдесят років (тобто з Одна тисяча вісімсот тридцять вісім року, коли французький фізик Араго в перший раз змалював явище кульової блискавки).