Люди вели війни разом завжди. Праотці в тварин шкурах замести бронежилетів нападали з дрючками на примикає плем’я, щоб відбити гай з величезною кількістю дичини, або ділянка річки з непоганою риболовлею, або добути для себе дам побільше і молодше. Вигадувати якісь приводи до військових дій або вести довгі переговори були ні до чого. Стрімко напали, супротивників розігнали і нічого нікому не потрібно роз’яснювати.

Пролітали століття, цивілізація міцнішає і нападати на примикають народи по-старому стало неблагопристойного. Війна стала справою суворим і домагалася обгрунтувань. Вихід відшукали хитромудрі громадяни старого Риму. До того як вести війну з неугодним народом, імперія пред’являла йому ультиматум. Нескладно здогадатися, що вимоги ультиматуму були неможливі і, нерідко, образливі для сусідів. Відповідь варварів не міг бути позитивним. І воєначальники Риму зі розміреним совістю вели свої легіони в бій.
 
У римському праві це і іменувалося casus belli, або формальний привід до війни. Не багато що помінялося і в наступні століття. Якщо війна дозріла і якийсь уряд домагалося відстоювати свої інтереси вогнем і кров’ю, привід завжди знаходився. А якщо і не знаходився, то його можна було і зробити своїми руками. Так навіть надійніше.
 
Перший глобальна війна почалася з вбивства австрійського ерцгерцога Фердинанда в Сербії. Сербські власті не були в цьому замішані, барон помер від рук підпільників, але Автро-Угорської імперії це не турбувало. Війна грянула. Друга глобальна почалася з провокації переодягнених у польську форму німецьких боєць на кордоні Німеччини та Польщі. Пропаганда Геббельса захлиналася в лютій істериці. Доля Польщі була вирішена.
 
Зараз «казус беллі» офіційно скасований. Світ став ще цивілізовано і для початку військових дій доводиться питати дозволу у ООН. Хоча, можна й не питати, особливо якщо зробити доброякісний «казус беллі». В ООН погаласують, погаласують да не стануть. А війна вже йде. Так було в Югославії, Іраку, Лівії. І це ще не раз повториться. Дуже комфортним винаходом виявився casus belli, забуття йому, на жаль, не загрожує.