Депозит або вклад — це речові засоби у вигляді коштів, дорогоцінних металів, акцій та інших цінних паперів, передані їх власником банківській установі на зберігання. За цей банк нараховує відсотки власникові засобів (вкладнику). По закінченні терміну вкладу банк повинен повернути всю вкладену суму спільно з відсотками володареві або переукласти з ним контракт про оформлення вкладу на новий строк.

Мета, яка ставилася вкладником при оформленні депозиту, — отримання прибутку. Мета, яка ставилася банком, — запуск вкладених речових засобів в оборот на видачу кредитів під більш високим відсотком. Через це банк отримує прибуток. Депозити бувають двох видів: термінові й довічні. Довічні вклади менш прибуткові. Вони є аналогом поточним рахунком, і вкладник може забрати їх у будь-який час. Відсоток, що нараховується на вкладені кошти, дуже невеликий (близько 1%). Строкові вклади укладаються на визначений у договорі строк. Вони відрізняються високою відсотком (незалежно від валюти і терміну відсоток змінюється від Шість до 20). Термін зберігання обумовлюється в договорі і може змінюватися від Один місяці до пари років. Власникові засобів нерентабельно забирати їх до закінчення терміну дії договору, так як при всьому цьому втрачаються відсотки. Строкові вклади бувають з можливістю додаткового поповнення, зняття нарахованих відсотків щомісяця або один раз по закінченні укладеного контракту, з капіталізацією відсотків. Таким макаром, депозит — прибуткове вкладення коштів, відрізняється високою надійністю, прибутковістю і схоронністю.