Виникнення великих 3D кінофільмівможна іменувати ще одним переворотом в історії кіно. 3D кінострічки стоять на 10-20% дорожче і їх створення ще важче в порівнянні з звичайними фільмами. Щоб зняти такий кінофільм, необхідно використовувати відразу дві камери, що значно ускладнює задачку. Тому що всі тривимірні кінострічки з’єднують всередині себе два зображення: для лівого і для правого ока. Якщо кінофільм знятий вірно, дві малюнки з’єднуються в одну і глядач через особливі окуляри зуміє побачити об’ємне зображення. Існує три формати кінофільмів 3D: Анагліф, інтерлейс і стереопара. Самим всераспространенним посеред їх для перегляду кінофільмів є анафліг. Анагліфное зображення — це стереозображення, яке отримують за допомогою колірного кодування. Для перегляду таких кінофільмів вживають анагліфічних окуляри. У їх замести стекол встановлені особливі кольорові світлофільтри: для лівого ока червонуватий, для правого — синій. У форматі анагліф кінострічки можна дивитися вдома, при всьому цьому буде досить буденного відео-плеєра або навіть комп’ютера з відео скачаним з контакту і особливих 3D очок.

У кінозалах на даний момент також вживають кілька технологій для перегляду 3D кінофільмів. У кінозалах IMAX 3D користуються лінійною поляризацією, але при зміні положення голови глядача імовірна втрата 3D ефекту. Під час перегляду кінофільмів у форматі RealD 3D вживають радіальну поляризацію світлового потоку, при всьому цьому глядач може не обмежувати себе в діях, від рухів голови картина не порушується. Самої новітньою технологією є Dolby 3D. Вона заснована на принципі інтерференції світла. Зображення для різних очей відрізняються довжиною хвилі. Картина виходить дуже помітною.