Що необхідно для хрещення малюка? Необхідно, по-1-х, обрати храм, в якому відбуватиметься таїнство. Ритуал хрещення відноситься до основних таїнств, які допомагають людині в житті.

У храмі необхідно підійти до Священик, на якого покладено цей обов’язок. Він повинен буде провести бесіду про сутність таїнства, повідати, що необхідно для хрещення малюка, в тому числі і про те, хто може бути хрещеними батьками. У храмі запишуть всі дані про дитину та її батьків: дату народження, прізвище, ім’я, по батькові (для цього необхідно буде пред’явити свідоцтво про народження малюка і паспорта батька та мами, також воспреемники).

На бесіду з батюшкою неодмінно повинні будуть прийти всі чотири батьків — повсякденні і хресні. Без такої бесіди священик не стане здійснювати таїнство: хресні предки повинні знати, що необхідно для хрещення малюка, і відповідати вимогам, які пред’являє церква.

За сформованою традицією, малюка покладено прозвати на восьмий або сорокові деньок зі денька народження. Хресні предки зобов’язуються виховувати його в православному дусі.

Хрещеними необхідно вибирати відмінно знайомих людей, близьких друзів, а ще краще — родичів. На духовних батьків покладається обов’язок поміняти дитині батьків, якщо з ними щось трапиться. Церква свідчить, що вони відповідають за власного хрещеника перед Богом так само, як і за власних діток.

Але якщо обрані люди не належать до Православної церкви, їх краще в воспреемники не запрошувати, так як людина, сам не віруючий, нічого не зуміє дати хрещенику в духовному житті.

Хресних батьків (за церковним — воспреемники) може бути двоє, чотири, шестеро …

За канонами Православної Церкви ними не можуть стати власні предки, подружжя — у одного і такого ж хрещеника, дітки молодше п’ятнадцяти років, люди аморальні, також страждають психологічними хворобами. І, звичайно, люди, які не визнають Православ’я.

Обов’язки хресних батьків не обмежуються подарунками на деньок ангела (іменини) або народження. Вони повинні молитися про власний духовний малюка так само, як про власних дітей. Не рахуючи того, в їх числі прямих зобов’язань — просвіщати хрещеника духовно, навчати його молитвам, відвідувати укупі храм і клопотати про його моральності.

Перед деньком здійснення таїнства попереджені, що необхідно для хрещення малюка, предки повинні сходити до сповіді і причаститися Святих Таїн, щоб стати готовими до ритуалу. Також необхідно знати назубок «Знак Віри»: при хрещенні малюка доведеться цю молитву вимовити від імені малюка.

Для ритуалу потрібно придбати спеціальну сорочку, так іменовану крижма (різко). Це білосніжна тканина або величезна рушник, або більша пелюшка з вузькою тканини, в які малюка загортають, вийнявши з хрестильної купелі. Її і все інше, що необхідно для хрещення малюка, купує хрещена мама: хрестинну сорочку, чепчик — для хлопчика з блакитними стрічками, для дівчаток — з рожевими. Хрестинну сорочку прийнято зберігати все життя. Різк, за звичаєм, після хрещення не перуть, а завертають в неї малюка, якщо захворіє. Хрещений батько з того, що необхідно для хрестин, купує натільний хрестик з ланцюжком. Його необхідно передати священику спочатку ритуалу, щоб він хрестик освятив, перед тим як надіти в процесі таїнства.

У храм воспріємникі повинні прийти в гідному вигляді. У дам повинна бути покрита (хусткою, шарфом або капелюшком) голова, політиці має бути нижче колін, без декольте. Мужикам краще утриматися від дуже щоденної одежинки, також від шортів, капців, майок, від домашньої або спортивної одежинки.

В обряді хрещення беруть участь священик, хресні предки, дитина та запрошені. За прийнятими в церкві канонам, предки, особливо мама малюка, не можуть перебувати при здійсненні таїнства.

Приготувавши все, що необхідно для хрещення малюка, предки в призначений деньок приходять в храм і спочатку ритуалу передають його воспреемники. Таїнство зазвичай відбувається в особливому приміщенні всередині храму, яке так і називається: крещальня (або баптистерій). Один з воспреемники (хлопча — хрещений батько, дівчинку — мама) тримає охрещуваного на руках. Священик робить таїнство в білосніжних шатах, які покладені одягати на святом Господа. Спочатку священик обходить з кадилом, вимовляючи молитву, по периметру храм або баптистерій, де буде відбуватися таїнство. Після цього учасники ритуалу повертаються обличчям на захід, щоб відректися від сатани. Священик три рази задає малюкові питання про те, відрікається чи він, а духовні предки відповідають за нього, зрікаючись. Далі хресні вимовляють «Знак Віри».

Настає черга миропомазання: священик так іменованим стручцем завдає символічні хрести на лоб, очі, ніздрі, рот, вуха, груди, руки і ноги малюка. І при кожному помазанні вимовляє: «Печать дару Духа Святого. Амінь». Хресні предки (за малюка) всякий раз відповідають: «Амінь». Після чого з голови хрестоподібно зістригають пасма волосся, які вминають в спеціально розм’якшену воскову корж і в такому вигляді залишаються в храмі — як запорука посвяти і знак жертовності Богу.

Потім священик здійснює заключний акт хрещення — триразово занурює малюка з головою в купіль. Вологого малюка священик знову перебігає в руки хресних батьків і вони загортають його в Різк, осушуючи воду. Потім малюкові надягають хрестик і одягають в приготовані хрестильні одежинки.

Залишається останній крок: воцерковлення. Священик бере малюка і несе перед королівські врата храму — якщо це дівчинка, хлопчика же заносить у вівтар — він адже зуміє небудь сам стати священиком.

Прийнявши воцерковленного малюка на свої руки, хресні предки тим зобов’язуються перед Богом усе життя виховувати хрещеника в православному дусі, виховувати його, як рідного малюка і тримати відповідь за нього, як і за кровних діток, на жахливі Суді.