Семюель Грейг народився в Шотландії, але доля привела його в Росію, де він заслужив славу і загинув, так і не повернувшись на батьківщину.

Народився майбутній адмірал Тридцять листопада одна тисяча сімсот тридцять шість в маленькому шотландському містечку Інверкітінг.

Вже в Чотирнадцять років став волонтером на британському флоті, брав участь у Семирічній війні 1756-1763 років. У Одна тисяча сімсот шістьдесят-чотири року капітан 1-го рангу Семюель Грейг перебіг на російську службу і командував кораблями Балтійського флоту.

В Рф Семюель Грейг став Самуїл Карлович Грейг, шлях його був незмінним сходженням на верхівку і перервався в самому розпалі досить безглуздої загибеллю.

У 1768-1774 роках, під воемя російсько-турецької війни, Грейг командував кораблями ескадри Григорія Спірідова; в Чесмнском бою, в Одна тисяча сімсот сімдесят році став радником головнокомандувача — графа Олексія Орлова. Конкретно Грейг командував загоном кораблів, яким вдалося вбити турецький флот у Чесменський бухті, в 1772-му штурмував і саму фортецю Чесма. Після чого його і винагороджують орденом Св. Жору II ступеня і чином контр-адмірала.

У Одна тисяча сімсот сімдесят п’ять році Грейг, до цього часу за бойові нагороди отримав спадкове дворянство, став головнокомандуючим командором Кронштадського порту, а з 1777-го — начальником флотської дивізії.

Не рахуючи бойових нагород, Семюель Грейг відзначився як винахідник, організатор, дипломат і стратег: розробив систему вітрильного озброєння кораблів, запропонував цілий ряд удосконалень корпусу корабля і суднових пристроїв. На кораблі, спорудженням та проектіровакой якого особисто керував сам Грейг — «Три ієрарха» — була також застосована вигадана ним система рассредотачіванія зобов’язань екіпажу. Цей корабель протягом багатьох років був зразковим. Плани його битв переможних боїв теж розробляв він сам.

Зоряний шлях адмірала Грейга завершився в Одна тисяча сімсот вісімдесят вісім році, під час російсько-шведської війни він керував Гогландском битві і здобув перемогу. Загинув, навіть не отримавши смертельні рани в битві, а просто підхопивши застуду восени того ж року.