На південному заході Великобританії, на рівнині Солсбері, розміщена крихітна село Имбер. У Одна тисяча вісімсот п’ятьдесят році тут проживало — за результатами перепису населення — Чотириста сорок чоловік, в Одна тисяча дев’ятсот тридцять один — 153. На нинішній момент кількість мешканців після кожної перепису постійно зводиться до … нулю. Що сталося з жителями? Зникнення з села всього населення пов’язане з подіями другої світової війни. Правда, випадок зовсім нетиповий. Чи не вороги окупували село і вигнали мешканців, як це могло б статися в іншому місці. Навпаки, власне Міністерство Оборони, організувавши на місцевості рівнини великий полігон, евакуює мешканців у Одна тисяча дев’ятсот сорок три року, пообіцявши їм повернення в рідні домівки після закінчення воєнних дій.

Але полігон, мабуть, виявився дуже комфортним, а, може, почасти засекреченим. За останньою мірою, жителям заборонили сюди повертатися, незважаючи на те, що вони були готові приїхати протягом шести місяців. У Одна тисяча дев’ятсот шістьдесят одна році стався мітинг: колишні мешканці та співчуваючі їм добивалися дозволу повернутися в свої будинки. Але за результатами проведеного опитування громадськості, також обговорення питання в Палаті Лордів, рішення було прийнято на користь Міністерства Оборони.

Знову, в 1970-х, знову була зроблена спроба відродити село. Були залучені очевидці — бійці, що займалися евакуацією, підтверджували, що жителям було обіцяно неодмінна повернення. Все ж, визнано, що полігон має величезне значення в питаннях оборони країни, і жителям знову було відмовлено в здатності повернутися. Правда, в Имбер пару раз на рік за величезним святом розкривається церква. Місцеві мешканці та їхні нащадки часто приходять сюди. Село аж до цього часу не виключена зі списків для перепису — тому і продовжує демонструвати нульові результати. Публічні будови і вдома, не багато постраждалі від бомбардувань, так і стоять у постійному вигляді, залучаючи не тільки лише їх колишніх мешканців, та й туристів. Для відвідування Имбер відкритий в якісь святом і завжди — на Різдво.