Амортизація є одним з більш неоднозначних моментів в бухгалтерському та управлінському обліку. Справа в тому, що достовірно знайти, в якій мірі головні засоби підприємства втрачають свою ціна в процесі виробничого циклу нереально, тому для її розрахунків вдаються до побудови полегшених моделей. Між тим, амортизація хоча і є тільки плодом математичних обчислень, істотно впливає на прибуток підприємства, а означає, і на сплату ним податків. Ось чому розрахунку амортизації відводиться така принципова роль в управлінському та бухгалтерському обліку.

Розрахунок амортизаційних відрахувань, майже у всьому, перебуває в залежності від обраного терміну служби обладнання. Незважаючи на те, що є певні норми, нереально точно передбачити, коли обладнання потрібно буде поміняти через морального або фізичного зносу. Тому в якості терміну служби вибирають деяку усереднену, дуже неупереджену величину. Ще більше складним є визначення залишкової ціни, тобто ціни обладнання, по закінченню передбачуваного терміну служби. Нереально точно встановити стан обладнання через десяток років, а ситуація на ринку і зовсім повністю непередбачуваною. Тому залишкова ціна визначається практично «на око».

У майбутньому розрахунок амортизаційних відрахувань проводиться на базі розглянутих вище даних. З вихідної ціни обладнання віднімається залишкова, і сума, що вийшла списується у витрати підприємства в протягом усього розрахованого терміну експлуатації. Списання амортизації може відбуватися різними методами, і в майже всіх випадках компанії в праві без допомоги інших вибирати більш підходящий їм метод. Зараз розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться чотирма основними методами: лінійним або одним з групи нелінійних.

Лінійний метод має на увазі рівномірний списання ціни устаткування. Це метод вважається полегшеним і підходить для обліку звичайного обладнання та звичайних ситуацій, в яких замішані лізинг, оренда і т.д. Загальна ціна, що підлягає списування, ділиться на термін експлуатації, і придбана сума включається в належну статтю витрат разів на рік.

Впровадження прискорених методів амортизації грунтується на тому, що спочатку служби устаткування втрачає більше власної ціни, ніж на заключних кроків, тому для вірного відображення ціни на балансі, треба відобразити цю тенденцію при списуванні амортизації у витрати. Більш користується популярністю нелінійний метод — метод зменшуваного залишку. Розрахунок амортизаційних відрахувань цим методом має на увазі впровадження в розрахунках не всієї ціни обладнанні, а залишку, який відображається на балансі у поточний рік. Іншими словами, з року в рік залишок буде зменшуватися, а, як слід, і самі амортизаційні відрахування.

Існує також досить зрідка застосовуваний метод розрахунок амортизації, заснований на випуску продукції. Спочатку встановлюється певна межа на випуск продукції устаткуванням, а потім з його ціни віднімається дещиця, рівна частці продукції, що випускається до встановленого ліміту.

Незалежно від обраного методу, амортизаційні відрахування залишаються всередині самого підприємства, тому впровадження амортизаційних відрахувань є дуже принциповим питанням. За логікою речей, їх потрібно використовувати для покупки нового обладнання. І хоча багатьма менеджерами, справді, сприймається амортизація як джерело інвестицій, її можна використовувати і для оплати праці, закупівлі сировини і т.д. Так чи інакше, необхідно вибирати більш середнє для компанії рішення, адже дієвий підхід до вирішення амортизаційного питання — це запорука благоденства компанії в тривалій перспективі.