Праворуч Була посеред 80-х. коли я прііхала в гості до Діда в м. Бійськ. Ми з дідом, закінчівші побілку стель у Його квартирі, вийшла на вулицю і Почаїв легенди краскопульт і плівку, якою вкрівалі підлогу. Обидва були в робочій одежі. Моєму ми плівку, і тут до нас підходить дама з примикає Будинки та, дізналися Діда, Піта, коли ми будемо біліти у їх в квартирі. Потрібно сказати, що у їх таке практікувалося — з ЖКО прогулювалися по квартирах і біліли стелі фарбопультом. Я Вже бажала сказати, що ми не з ЖКО, а Дід говорить: «А Ві меблі на ВУЛИЦЯ Вінос, Мі на даний момент прийшовши біліти. Або не вінесіть, біліти не будемо ». Будинки там булі ВСІ 1-поверхові, тому ВСЕ речі можна було просто вінесті на вулицю. Помілі ми плівку і ПІШЛИ. Я вже про це забула. Години через Дві віходжу на вулицю. І що я бачу. З двох НАВКОЛИШНЬОГО Будинку вітягнено все: Речі, книжки, ліжка, шафи, Телекі т.д. Сусідка, Виявляється, оббігла Всіх і повідала «радісну» звістку. Пішла я до Діда, повідала Що лицезрела. Подивлюся ми з вікна І не знаємо чі то сміятися, чиї то ридати. До вечора всі вони назад затягли — коли в ЖКО подзвонілі.