Мою подругу попросив один її знайомий підшити джинси (досить дорогі). І тому підшивати було треба багато (він невеликий і товстенький), він попросив зайву тканину відрізати. Заміряли вони вкупі скільки укорочувати, і моя подруга пішла до для себе додому обрізати і підшивати. На наступний деньок я і моя подруга спільно з укороченими джинсами пішли до цього товаришеві. Прийшли, дали джинси і попросили сходу поміряти. Цей товариш йде в сусідню кімнату, надягає там джинси і через деякий час повертається в жахливому сум’ятті. Виявляється, обидві штанини коротше ніж потрібно см на 20: вийшли деякі бриджі. Моя подруга, коли лицезреет це, падає на диванчик в переднепритомний стані — штани вона попсувала, а їй на такі і за два місяці не заробити. І раптом я бачу, що цей друг починає сміятися — виявляється він просто загнув усередину штанини. Над нами він, природно, пожартував, але зараз моя подруга у нього навіть носовичок підшити не візьме. І вообщем вона при слові «підшити» здригатися стала.