Робота і ремонт кондюка

Будучи колись прерогативою тільки розкішних автомобілів, кондюк зараз стає невід’ємною частиною все більшого і більшого числа «звичайних» сімейних машин. Система кондиціонування, просто кажучи, відбирає у повітря тепло, також знижує рівень його вологості. Тому, повітря в салоні машини завжди більш холодний і не такий вологий, що робить відчуття свіжості. Як створюється локальний клімат в салоні?

Стандартна система кондиціонування складається з декількох робочих вузлів, з’єднаних між собою герметичною системою трубок. Вона заповнена холодоагентом, який перебігає з водянистої форми в газоподібну і назад, переносячи тепло з салону. Важливою деталлю, від якої залежить ефективність роботи кондиціонера, є регулюючий вентиль, який встановлений на випарнику, розміщеному в салоні автомобіля. Хладагент у вигляді води під високим тиском надходить через регулюючий вентиль у випарник, де розбризкується у вигляді газо-крапельної консистенції (туману). Регулюючий вентиль може бути голчастої або типу діафрагми. Ми будемо розглядати перший варіант. Усередині голчастої вентиля є маленький отвір, а розташована в отворі голка здатна більше або менше перекривати його, змінюючи таким макаром дієве розтин. Голка приводиться в дію від термодатчика, поміщеного всередині випарника. Водянистий холодоагент, проходячи через маленький отвір у вентилі, випаровується і перетворюється в газ під низьким тиском. Цей процес супроводжується різким падінням температури. Чим менше отвір, тим холодніше стає халадагент, іншими словами температуру в випарнику можна регулювати, вводячи або виводячи голку з отвору. Температура поверхні випарника повинна бути близька до точки замерзання води, але не нижче її, по іншому на випарнику буде створюватися лід, що зробить важче рух повітря і передачу тепла хладагента.

Як вже говорилося, замість голчастої вентиля час від часу, встановлюється діафрагма. У ній немає пересуваються частин, тому витрата хладагента у випарник не регулюється, але подача його контролюється за допомогою термореле або реле тиску. Перетворившись на газ низького тиску, холодоагент проходить по випарнику (теплообміннику) і відбирає тепло в повітря в салоні. Для більшої ефективності цього процесу теплообмінник оснащений ребрами. Міститься в повітрі волога конденсується на зовнішній поверхні теплообмінника і з’єднується поза салону. Повітря, пройшовши через теплообмінник, повертається в салон більш прохолодним і сухим. Накопичене холодоагентом тепло потрібно дати в атмосферу, навіщо холодоагент за допомогою компресора направляється в конденсатор (це черговий теплообмінник, розташований зазвичай у фронтальній частині автомобіля). Компресор, задачка якого — проганяти холодоагент по трубках системи, переносячи тепло з низького температурного рівня на більш високий, працює за принципом насоса і приводиться ременем від мотора через електричну муфту, щоб кондюк можна було відключати. Коли компресор працює, він робить розрідження, яке «висмоктує» газоподібний холодоагент із випарника. Усередині компресора тиск хладагента збільшується, і він надходить в конденсатор, але вже у вигляді газу під високим тиском. У конденсаторі газ перетвориться знову в рідину, при всьому цьому поміщена в ній тепло розсіюється з поверхні конденсатора в атмосферу. З конденсатора холодоагент — вже у вигляді води під тиском — знову подається на регулюючий вентиль, і цикл повторюється.

Додаткові «примочки» На практиці в описану базисну схему входять ще якісь вузли, а саме, ресивер-осушувач, який нерідко (але не завжди) встановлюється між конденсатором і регулюючим вентилем. Це пристрій (його час від часу іменують «акумулятором») фільтрує холодоагент і видаляє з нього воду. Час від часу осушувач забезпечується кольоровим індикатором, який вказує, коли його пора поміняти (це означає, що він набрав максимум води). У систему трубок (між конденсатором і випарником) час від часу вбудовують оглядове скло, тоді і можна стежити за станом хладагента (наявність непотрібних бульбашок і т. д.). У систему кондиціонування входять також нагнітач, проганяє повітря через випарник, і вентилятор з термостатом, що підвищує ефективність роботи конденсатора. Зазвичай в систему заходить також датчик тиску з вимикачем. Він розміщений поряд з ресівером-осушувачем і управляє роботою компресора і вентилятора конденсатора, також підтримує найкраще тиск в системі (різне для різних систем).
У більшості систем над вип