Різдво в Уельсі дуже схоже на Англійське різдво. В Уельсі, так само як у Великобританії і Шотландії, по-справжньому принциповий цикл різдвяних, а не новорічних, зимових святом.

Йому супроводжує величезна кількість стародавніх традицій. Удома прикрашаються свічками і гілками гостролиста. На ранкову службу мешканці відправляються з цими ж свічками — раніше ще було поширені влаштовувати змагання посеред дам на найкращу прикрасу свічок.

Одна з справді специфічних для Уельсу особливостей — хоровий спів. Раз на рік посеред мешканців організовуються так іменовані ейстеддфоди — фестивалі хорового співу. У результаті їх вибирається найкращий творець і виконавець балади — бард.

У середні століття популярним був звичай влаштовувати спортивні змагання, в тому числі, футбольні.

Якщо в північній частині Уельсу реальний свято — різдво, а Новий рік до нього тільки додається, то на півдні і новий рік святкують обширно, шумно й урочисто. Тут дотримуються звичай «впускання» Нового року — коли власник опівночі відкриває вхідні двері і тримає відкритою, поки луплять годинник: таким макаром старий рік може піти, а новий — увійти в будинок. У будинках і на вулицях співають гімни, а валлійські шахтарі влаштовують приголомшливу процесію вулицями села або містечка — теж зі співом гімнів і з святково запаленими лампочками.

Вдень першого січня у всі будинки заходять юнаки, окроплює кожного водою. При всьому цьому вони користуються вічнозеленими рослинами, символічними тут, як і в будь-якій країні світу. Юнаки співають новорічні пісні і, зрозуміло, отримують за це ласощі.

В окремих районах Уельсу посеред фермерів прийнято обдаровувати всіх, хто допомагав у зборі врожаю. Тому, хто допомагав багатьом, доводиться починати обхід будинків з самого ранку.

Урочисті валлійські страви класичні для всієї Англії: це пудинг, запечені в тесті яблука, коржики. Як і всі кельтські народи, валлійці за звичаєм печуть круглі коржі з отвором в центрі: якщо коржик зламається, це вважається поганим знаком.