«Хороших людей більше, але зустрічаються вони рідше», «Чому люди такі злі, нещадні?» — Ці фрази стали крилатими в наші дні. У їх укрито багато болю від зради близьких, розчарувань у коханих. Маса сильних негативних емоцій затьмарює розум, і від людини ховається правда. А конкретно — усвідомлення обставин поведінки іншого. Заавесь потаєні чоловічих вчинків зараз прочинила реверсивна психологія.

А правда в тому, що немає людей лише злих або тільки не поганих. У кожному з нас з’являються і нехороші, виходячи з переконань моралі, властивості, і позитивні риси. Хоч якою людина робить за своє життя величезну кількість не поганих і не дуже вчинків. Все знаходиться в залежності від певних подій, актуального досвіду, конфігурації цінностей. Білосніжне може здаватися чорним. І важко сказати, в який бік був перевагу, адже вчинки не однозначні.

Таке роз’яснення подвійності людської натури і дає нове віяння в науці, що одержало назву «реверсивна психологія».

Даний напрямок сконцентрувалося на дослідженні здавна відомого в психології парадоксу, коли людина при схожих критеріях виявляє різне поведінку. Роз’ясненням того є достаток проявів людської психіки, її головної функції — саморегуляції.

Але ентузіазм психологів зараз заманюють не різні реакції людини в одній і тій же ситуації, а передумови, чому він поступає «з точністю до навпаки».

Дане явище в психології зрозуміло як принцип реверсивності («дія від зворотного»), який проявляється при певних критеріях. Чим більше тиснеш на людину, тим паче непередбачуваною можливо виявиться його реакція. Сильний вплив часто викликає стрес. Психологія роз’яснює поведінку в такій ситуації як захисну реакцію психіки на зовнішній подразник. Неодмінно, вона спрацьовує не завжди. Тільки якщо сторонні впливають на самі «больові» точки людини, зачіпаючи найтонші струни душі. Хоча час від часу досить «зіткнутися» з животрепетними переживаннями …

Реверсивна психологія віддала цінні відомості для практичного впровадження в різних сферах діяльності: в політиці, рекламі, в засобах масової інформації. До прикладу, працівники маркетингової сфери здавна задавалися питанням, якою має бути реклама, щоб не викликати реакцію протесту у споживача. І не завжди знаходили відповідь.

Щоб використовувати ці пізнання, слід конкретно розібратися в механізмі. Новітню психічну концепцію, більш точно роз’яснює парадокс «від зворотного», запропонував англійський психолог Майкл Аптер, обширно впізнаваний в проф колах. У базі його думках лежить поняття мотивації. Він стверджує, що в одну мить часу людина не може відчувати сходяться дві зворотні по власній суті потреби. Наприклад, ми можемо зануритися в думки про власні дилемах, очевидно, в цей момент ми не в змозі співпереживати іншій. Якщо хтось буде напористо просити у нас допомоги, ради, пробувати направити на себе увагу, реакція може бути бурхливою (гнів, злість, демонстративне байдужість).

Також реверсивна психологія підкреслює, що психіці характерно переключатися з одного стану на інше, протилежне. А означає, шлях до отримання підходящої реакції є. Необхідно або обрати підходящий момент (це може бути при особистому контакті), або посприяти людині плавненько перейти у відповідну стан.

Що ж, подивимось, як впораються з такою задачею практики — «діячі слова», політики та інші.

Справедливості заради відзначимо, що теорія Аптера є інтегральною, тобто відповідає (або хоча б не суперечить) всім відомим на сьогодні науковими напрямами, а це: глибинна психологія (вивчає беззвітне в структурі людської психіки), гештальт (теорія незавершених дій), психоаналіз (терапія, заснована на виявленні укритих обставин, нерідко неусвідомлюваних), біхевіоризм (пояснюючий поведінку ланцюжком: стимул-реакція). А означає, має право «на життя».