Створювати духовні та речові блага можна, використовуючи ресурси та причини виробництва. Ці категорії дуже важливі в економічній теорії. Ресурси виробництва — це не що інше, як сукупність грошових і речових засобів, соц, духовних і природних сил, застосовуваних у процесі створення послуг, продуктів, також інших цінностей. Ось на які різновиди фінансова теорія розділяє ресурси виробництва:

1-а група — природні. Передбачаються речовини і природні сили, які потенційно застосовні для майбутнього впровадження у виробництві. Посеред їх є «вичерпав» і «невичерпні».

Друга група — речові. Це все засоби виробництва, зроблені людиною і самі по для себе є підсумок виробництва.

Третя група — трудові. Сюди заходить населення, що знаходиться в працездатному віці. Його в даному нюансі оцінюють по якимсь характеристикам: культурно-освітньому, професійно-кваліфікаційним та соціально-демографічному.

Четверта група — грошові. Передбачаються гроші, що виділяються на компанію виробництва.

У міру того, як розробка переходила від доіндустріальної до постіндустріальної, змінювалася і значимість ресурсів. Раніше пріоритетними були трудові і природні ресурси, а на даний момент — інформаційні та розумові.

Три групи ресурсів, які властиві фактично хоч якого виробництву іменуються базисними — це трудові, речові та природні. А ось грошові, які з’явилися лише на «ринковій» щаблі іменуються похідних.

Але це не одна систематизація ресурсів виробництва. Інші вчені пропонують поділити їх на три групи: 1-а — загальні, друга — спеціальні і третя — інтерспеціфіческіе. Загальні — це ті, цінність яких ніяк не знаходиться в залежності від того, знаходяться вони у даній фірмі або ні. Спеціальні — їх цінність поза контори набагато нижче, ніж в ній. А інтерспеціфіческіе — взаімоунікальніе, взаємодоповнювані ресурси та їх найбільша цінність досягається виключно в певній фірмі і тільки за допомогою неї.

Ресурси та причини виробництва близькі поняття. Але є у їх і відмінності. Раніше було побачено, що ресурси є ті природні, соціальні, речові сили, які тільки можуть бути залученими в створення. А причини сучасного виробництва — одна з економічних категорій, яка позначає ресурси, вже залучені в сам процес виробництва. Таким макаром, ресурси і причини виробництва — поняття близькі, але поняття «ресурси виробництва» ширше, ніж поняття «причини виробництва». Тобто факторами виробництва створюють ресурси.

Ресурси та причини виробництва мають свої систематизації. Перший піддалася розгляду вище, а от друга:

1. Земля — так іменують природні блага, які прийнято використовувати в процесі будь-якого виробництва. Ними можуть бути ліс, повітря, корисні копалини і т.д.. Земля вважається обмеженим ресурсом, тому за нього прийнято стягувати плату, іменовану рентою.

2. Праця — це інтелектуальні та фізичні зусилля, застосовувані людьми в процесі виробництва послуг і продуктів. Люди реалізують свої можливості до праці за окрему плату, іменовану заробітної.

3. Капітал — він зазвичай витрачається конкретно в процесі виробництва. Тому капітал надається у використання також за окрему плату, яка іменується «відсоток за капітал».

4. Підприємництво. Його основна задачка звести воєдино в рамках виробничого процесу капітал, праця і землю. А за зусилля і ризик, які вкладаються в бізнес, він отримує плату або по-іншому — прибуток.

Факторами виробництва реально можуть розпоряджатися, володіти або скористатися уряд, контори або особисті особи.