Рентабельність підприємства — це показник ефективності, з якою вживаються головні фонди, що розраховується як відношення прибутку до усередненої ціни головних, також зворотних активів.

Прибуток і рентабельність підприємства конкретно взаємопов’язані між собою.

Прибуток — це фінансова категорія, що виражає виробничо-економічні справи, що виникають з приводу формування та майбутнього використання виробленого продукту. У реальному секторі прибуток сприймає речову форму у вигляді грошей, ресурсів, фондів і вигод.

Якщо підприємство отримує якийсь прибуток, то воно є вигідним. Використовувані в розрахунках характеристики рентабельності, відображають відносну прибутковість. Аналіз фінансової стійкості підприємства базується на аналізі даних характеристик. Для оцінки результативності та економічної необхідності функціонування підприємства беруться абсолютні та відносні характеристики.

Абсолютні характеристики дозволяють зробити аналіз динаміки характеристик прибутку за певні роки. При всьому цьому для отримання більш достовірних результатів характеристики розраховуються з урахуванням інфляції.

Відносні характеристики являють собою варіанти співвідношення прибутку і капіталу, вкладеного в створення (прибутку і витрат на створення). Тому вони не так схильні до дії інфляції.

Абсолютна сума прибутку не завжди дає правильне уявлення про рівень прибутковості певного підприємства, так як на неї впливає і якість роботи, і масштаб діяльності. У зв’язку з цим для більш чіткої властивості роботи підприємства вживають не тільки лише абсолютну суму доходу, та й відносний показник, іменований рівнем рентабельності.

Дані характеристики слід розглядати в зіставленні з іншими часовими періодами, так як дозволяє судити про динаміку розвитку підприємства.

Рентабельність підприємства характеризує рівень прибутковості або збитковості виробництва. Самі характеристики рентабельності являють собою відносними характерістікірезультатов грошового зростання та ефективності діяльності організації. Вони відображають відносну прибутковість компанії або підприємства, яка вимірюється у відсотках до затрат капіталу з різних позицій.

Важливими рисами фактичної середовища, в якій формується прибуток і дохід підприємства, є характеристики рентабельності. Вони вживаються в порівняльному аналізі та оцінці фінансового стану підприємства.

Основними показниками рентабельності є: рентабельність продукції підприємства, рентабельність капіталу та загальна рентабельність.

Рентабельність продукції є віддзеркаленням відношення прибутку на одиницю реалізованої продукції. Цей показник зростає при зростанні цін на продукцію при постійних витрат на створення або пониженні витрат на створення при збереженні незмінних цент на реалізовувати продукцію.

Рентабельність капіталу вказує ефективність використання всього майна, що перебуває в розпорядженні підприємства.

Загальна рентабельність (рентабельність підприємства) виражає відношення балансового прибутку до усередненої величиною головних виробничих фондів, також нормованих зворотних коштів. Дане відношення фондів до витрат вказує прибутковість підприємства. Іншими словами, рівень загальної рентабельності, що відображає приріст вкладеного капіталу, дорівнює прибутку, що утворюється до нарахування відсотків, помноженої на 100% і розбитою на активи.

Загальна рентабельність є головним показником, застосовуваним для аналізу рентабельності. Для більш чіткого визначення розвитку організації обчислюються ще два показники: рентабельність виробничого обороту і число оборотів активів.

Рентабельність обороту дорівнює залежності валової виручки від витрат. Число оборотів капіталу дорівнює відношенню валової виручки до величини капіталу.