Будучи одним з основних суб’єктів приватноправовий сфери, юридична особа просто повинно було стати об’єктом численних дослідницьких робіт з боку як науковців-правознавців, так і практиків даної галузі. Головним же питанням, яке визначає його статус, є правоздатність юридичної особи, також певні рамки її поширення в штатському обороті.

Для більш повного висвітлення задачі випливає, спочатку, вірно знайти саме поняття даного явища. Так, більша частина творців вважає, що під юридичною особою слід усвідомлювати особливе об’єднання, характеризуються трьома основними ознаками: відокремленим від речей засновників майном, наявністю установчого (організаційного) документа і повною самостійністю у здійсненні цілей. Конкретно на цих властивостях і будується правоздатність юридичних осіб, при цьому одна з їх визначає систематизацію видів.

Основний для визначення правосуб’єктності розглянутого особи є його установчі (вони ж організаційні) документи. Практично, правоздатність юридичної особи закладена конкретно в їх. І тільки при їх допомозі муніципальні органи реєстрації визначають коло прав, встановлюючи загальний або особливий їх вид.

Говорячи про загальну правоздатності, специ вказують на той факт, що юридична особа володіє правом виробляти всі ті діяння, які ведуть до досягнення бажаної мети, закладеної в організаційних документах, і не суперечать положенням законодавства країни функціонування.

На відміну від першої, особлива правоздатність юридичних осіб також закладається в організаційних документах, але при всьому цьому вірно регламентує ту діяльність, яка дозволена для втілення. Особливий вид нежорстко обмежує набір засобів, якими може оперувати юридична особа. Просто останнім не вправі самовільно поміняти свою спрямованість, а повинно внести конфігурації в потрібні документи. Не рахуючи того, існує і черговий чинник виділення спеціальної правоздатності, а конкретно: заняття діяльністю, яка підпадає під умови ліцензування.

Але і в тому, і в іншому випадку правоздатність юридичної особи зароджується тільки тоді, коли було прийнято остаточне рішення уповноваженим муніципальним органом реєстрації та видано свідоцтво про проходження потрібних процедур. Необхідно відзначити, що даний акт супроводжується появою ще одного елемента правосуб’єктності.

Правоздатність та дієздатність юридичної особи завжди супроводжують один одному. І якщо для фізичної особи наявні певні обмеження, обумовлені цілим рядом причин, то стосовно визначених суб’єктів справа йде по іншому.

І правоздатність, і дієздатність юридичної особи обмежується установчими документами та особливими дозволами, розробленими та виданими на підставі законодавства країни. А, як слід, з моменту затвердження таких юридична особа володіє всім діапазоном правосуб’єктності. Але трохи по іншому з’являється ситуація при консульстві юридичної особи його органами, через яких 1-е і виробляє свою правосуб’єктність.

Основне світогляд законодавства на дане питання так, що втілення правосуб’єктності юридичної особи його презентабельними органами може бути тільки тоді, коли такі діяння закладені в статутних (організаційних) документах. Як слід, і правоздатність юридичної особи може бути виражена тільки за допомогою означених структур.