Політологія вже здавна існує як окремий звід знань про політику. Але, незважаючи на це, по даним терміном так і не закріпилося одного певного усвідомлення. Із самих перших днів появи науки предмет політології доповнювався й уточнювався. Постійно удосконалювалися і її способи.

Основний об’єкт дослідження — світ політичного. Такий світогляд більшості дослідників. Предмет політології — це комплекс понять, за допомогою яких вона змальовує існуючу політичну реальність. Але, як зрозуміло, дійсність ця двояка. З одного боку, політика являє собою істинні справи, практику, що стосується управління, влади. А з іншого боку — це світ повністю особистих суджень і цілей щодо тих чоловічих цінностей, які впливають на прийняття відповідних рішень.

Те, що предмет політології має різні інтерпретації, обгрунтовано багатозначністю форм існування науки. На усвідомлення даного питання конкретно впливають національні особливості її розвитку.

Існує дві умовно виділені точки зору на предмет політології. Будь-яка з їх має до того ж додаткові кольори.

Прихильники нормативної політики прагнуть зробити універсальну науку. Вони розглядають її як компанію, діяльність і форму уряду або країни, їх справи з іншими державами та громадянами позицій порядку, справедливості і корисності. Політологія в цьому випадку — політичні університети як засіб її вираження. Ця точка зору популярна в Західній Європі. Там політологія виділяє з конституційного права, звідси і аналогії з політичними інститутами.

Прихильники другої точки зору предмет політології ліцезреют в системі відносин, що стосуються влади. Вони вважають цю область життя наявної без допомоги інших, врівень з економічної, духовної, соціальної та ін У даному випадку політика — це не тільки лише набір установ та інститутів, які присвоюють їй форму і направляють дію. У неї також входять і всі види діяльності, пов’язані з відносинами з владою. Така інтерпретація властива для політичної науки Великобританії і Америки.

В кінці Двадцять століття у світі відбулися такі конфігурації, які спровокували зближення двох підходів. Старі уявлення про функції політики та її факторах трансформувалися у зв’язку з крахом комуністичної системи і формуванням іншого порядку. У сформованій ситуації найкращим її осмисленням буде поєднання теорії науки і прагматики.

Дискусія про предмет політології дозволяє зробити наступні висновки. По-1-х, межі її об’єкта визначаються тим місцем, в якому формується і працює громадська влада. По-2-х, предмет політології знаходиться в залежності від політичної традиції. І, в-3-х, її об’єкт складають уявлення про науку, їх логічна побудова, зв’язаність, яку виражають головні категорії політології, тобто більш загальні її поняття.

Політика — це такий вид соціальної реальності, що складається в процесі обміну інформацією між людьми. Також в процесі формування у їх схожих уявлень про роль влади, її сенс і організації. Робоче визначення про предмет цієї науки може звучати наступним чином: політологія — це наука, що вивчає пристрій, рассредотачіваніе і втілення політичної влади. Все це реалізується в процесі взаємодії індивіда з муніципальними органами і суспільством. Сенс різних методів комунікації полягає у прийнятті таких рішень політичного спрямування, які орієнтовані на задоволення важливих для всіх потреб.