Зараз іслам є другою за популярністю релігією на землі, яку сповідують кожен п’ятий мешканець. Зародилася в глибинах Аравійського півострова, ця релігія за багато століть свого існування роздобула жарких прихильників на всіх материках.

Іслам є наднаціональною релігією — прийняти її може будь-яка людина без якихось обмежень по підлозі, національною ознакою або походженням. Все ж, при всій власної відкритості це дуже жорстка і обмежена релігія, не терпить відкритого нехтування звичаями та встановленими правилами поведінки.

Які ж були передумови появи ісламу і його все зростаючою популярністю?

Поява ісламу-історичні передумови

Час появи ісламу — це VII століття н.е. Вийшло це на місцевості сучасної Саудівської Аравії. Ці місця населяли кочівники-араби, що займалися скотарством або землеробством в оазах. До того часу, поки це не дуже злачні і комфортні для життя місця не були досить обжиті, місцеве населення насолоджувалося помірними плодами власної праці. Посеред їх не було особливого поділу за майновими ознаками, всі спільно вони поклонялися язичницьким богам і вели досить помірний стиль життя.

З часом по місцевості, обжитий арабами, стали проходити комфортні караванні шляхи і почали створюватися густонаселені селища і містечка. Посеред людей стали виділятися військові ватажки і багаті представники племен. Це призвело до виникнення нового типу відносин всередині племен, вожді яких були зацікавлені у збереженні власної влади. Конкретно тут, в Західній Аравії і з’явився пророк Мухаммед зі своїм вченням, яке довелося як не можна до речі. Конкретно з моменту його виникнення прийнято відраховувати появи ісламу. Особистість пророка Мухаммеда досить суперечлива, його життя овіяне легендами. Безумовно тільки одне — конкретно ця людина став основоположником новітньої релігії, кардинально вплинула на хід світової історії.

Поява ісламу та передумови її популярності

Чим все-таки його релігія так заманила арабів? По-1-х, у власних проповідях Мухаммед проповідував віру в одного Бога — Аллаха, справжнього непогрішимого владику Всесвіту. Слово Аллаха, передане через його посередника-пророка, священне і беззастережно і записано в головній мусульманської книжці — Корані. Коран і інші священні книжки ісламу містять усередині себе всі потрібні думки і правила, якими повинен керуватися у власному житті мусульманин. За суворе дотримання всіх цих приписів йому гарантоване після погибелі місце в мусульманському раю (який являє собою рясний райський сад, де віруючі знаходяться в нескінченній млості і насолодах), а за непокору і невіра — погибель і нескінченні пекельні муки. Потрібно сказати, що опису раю і пекла в Корані приділена достатня місце — це справжні фантастичні замальовки, тонко впливають на головні людські потреби, покликані привернути на свою сторону максимально більшу кількість прихильників. Коран просить від віруючих мусульман дотримання єдинобожжя, він строго регламентує майнові, сімейні і соціальні справи, правила відправлення культу. Мухаммед врахував досвід минулих пророків і вже закоренілих едінобожніх релігій (іудаїзму та християнства), він взяв звідти все необхідне і прибрав стороннє. Популярності ісламу багато сприяло те, що ця релігія не домагалася від рядового віруючого найглибшої роботи над собою, замудренних обрядів, а являла собою звичайною і ясний для усвідомлення звід законів, дотримання яких гарантувало заслугу в цій і майбутнього життя. Вчення новітньої релігії також проповідувало обраність віруючих по відношенню до інших і позитивно ставилося до завойовницьких війн, покликаним поширити вплив ісламу на якомога величезну місцевість.

Перший час прихильники новітньої релігії зобов’язані були битися з сильними і організованими супротивниками, які отримували чималі вигоди від стійкого язичницького стилю життя і порядків. Але вже через Вісім років після появи ісламу і заснування першої мусульманської громади в містечку Медіна мусульмани змогли стовідсотково з’єднати місцеві арабські племена і з тріумфом увійшли в Мекку — найбільший місто Аравії тих пір. Під прапором ісламу закінчилося остаточне об’єднання всіх племен і з’явилося нове сильне арабський уряд. Наступники Мухаммеда, які отримали титул халіфів, на чолі полчищ новонавернених мусульман почали вторгнення на примикають місцевості, підпорядковуючи місцеве населення і змушуючи його прийняти іслам. Ними був завойований Близький і Далекий Схід, Північна Африка і навіть частина європейської місцевості. Арабський халіфат став сильним гравцем на міжнародній арені, з яким з цього моменту значилися інші країни. Майже у всьому ідентичний з християнством, що володіє ясним і звичайним вченням, іслам першого роки не зустрічав особливого опору посеред новонавернених, що дозволило йому природним чином поширитися навіть за рамки завоювань халіфату.

З плином часу Арабський халіфат розпався на величезну кількість маленьких країн, але іслам не просто не був викорінений, та й перебіг по спадщині до майбутніх правителям цих земель, що дозволило їм зберегти свою владу. Поява ісламу відкрило новітню еру в історії багатьох азіатських народів і значно повіяло на їхнє життя і культуру.

Кількість сучасних віруючих з часів появи ісламу постійно зростає. Це пов’язано і зі звичайним мусульманським культом багатодітності, що забезпечує жваве програвання, і з ростом популярності всі релігії на місцевості держав третього світу. На сьогодні ісламські країни знаходяться в затісно сприяння з передовими державами світу, вони інтенсивно запозичують у їх нові технології, також вживають власні гроші для того, щоб мати більший вплив на загальносвітову політику.