Погибель Гітлера принесла моральне полегшення мешканцям усього світу, адже вона означала неможливість повторення жахіть Другої світової війни.

А сенс власного життя Адольф Гітлер розгубив в квітні Одна тисяча дев’ятсот сорок п’ять року, коли союзники завершували розгром Німеччини. Стало зовсім ясно, що думка про світове панування вже не буде втілена в життя. Кажуть, що зрозумівши неминучу поразку, Гітлер давав вказівки знищувати фабрики, продовольчі припаси — все, що належить народу Німеччини, адже ця цивілізація виявилася слабенькою, а означає, не повинна продовжувати своє існування. Адольф Гітлер виголосив тоді, що з цього моменту світове панування має належати більше стійкого східному народу.

Згадаймо хроніку днів, після яких настала смерть Гітлера.

26 квітня. Три чверті німецької столиці виявилися зайняті російськими військами, але в цей день надія ще не зовсім покинула фюрера. Тоді він перебував у підземному бункері на глибині восьми метрів, з побоюванням чекаючи новин. Але вже до вечора стало ясно, що силами двох армій — дев’ятою і дванадцятою — нереально вивільнити столицю. У власному підземному притулку Гітлер перебував не один. З ним була коханка — Єва Браун, Геббельс з сім’єю, начальник генштабу, ад’ютанти, секретарі, сторожі. Очевидці говорять, що стрімка погибель Адольфа Гітлера давала про для себе знати. Якщо б він не отруївся, то за станом здоров’я ще прожив зовсім недовго. Він пересувався незграбно, ледве волочачи ноги і викидаючи тулуб вперед. Йому було важко тримати рівновагу, руки тремтіли. А очі були — ні, не повні сліз. Очі були налиті кров’ю. Хана Райч, фанатично віддана Гітлеру льотчиця, теж перебувала в підземеллі, свідчить, що в свої останні деньки він являв собою трагикомичної картину — було видно, що Гітлер втрачає розум і не володіє собою.

27 квітня. Гітлер наказує відкрити шлюзи на Шпрее і затопити одну зі станцій метро, куди, за набутою їм інфи, просочилися бійці Російської армії. Наказ був виконаний, і в підсумку затоплення загинули тисячі людей, які тоді перебували в метро. Це були поранені німецькі бійці, малюки і дами.

29 квітня. Відбулося одруження Єви Браун і Адольфа Гітлера. Церемонія проходила в повній відповідності з законом — був ритуал вінчання, склали подружній договір. Борман і Геббельс (очевидці), Кребс, секретарі та ад’ютанти були запрошені на святкування. Застілля тривало недовго, після нього Гітлер склав заповіт.

30 квітня. У сад канцелярії за наказом фюрера доставили Двісті л. бензину. Гітлер з дружиною запросили в кімнату нарад усіх власних наближених (тих, хто був з ними в бункері) для того, щоб попрощатися. Після прощання Адольф Гітлер з дружиною залишилися в кімнаті, а всі інші покинули її. Потаєні погибелі Гітлера в тому, що майбутнє могло відбуватися за двома версіями. Якщо вірувати свідченнями Лінге, особистого камердинера фюрера, деньком в половині четвертого подружжя застрелився. Коли до них увійшли, були ясно видні рани в області скронь, близько загиблих знаходилися револьвери. Але основна версія, прийнята абсолютною більшістю істориків, свідчить, що отруєння ціанистим калієм, який здавна планувалося, стало передумовою погибелі Адольфа Гітлера та його дружини.

Тіла загорнули в ковдри, винесли на вулицю, поклали у воронку від снаряда і підпалили за допомогою приготованого бензину. Але горіли вони досить погано, тому трупи все таки довелося зарити. Бійці Червоної Армії знайшли тіла Чотири травня, і тільки Вісім травня вони були привезені в один з місцевих моргів для встановлення осіб. Беручи до уваги, обширно зрозуміло про наявність кількох двійників в обох загиблих, російські власті бажали копітко розслідувати інцидент.

Дослідження проводилися в більшій мірі за даними дантиста Гітлера, ретельно змалювала особливості його ротової порожнини, збіглися з тими, що знайшли у трупа. Також проходила і ідентифікація тіла Єви Браун. У роті трупів відшукали оскільки ампул, а в грудній клітці Єви Браун — до того ж слід від поранення. Згідно з висновком експертизи, смерть Гітлера наступила від отруєння ціанистим калієм. Все ж, не можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що це були конкретно Гітлер і його дружина, адже міг спрацювати копітко продуманий хитрий план. Погибель Гітлера на сьогодні представляється складною для достовірного розслідування, адже не залишилося в живих жодного професіонала і патологоанатома, які могли б пролити світло на цю історію. Невідома і доля останків Гітлера. Можливо, їх вислали до Москви, але знайти сліди поки нікому не вдалося.