Міжнародне подвійне оподаткування — обкладання податками однієї особи по відношенню до однієї бази в більш, ніж двох державах за один і той же період. Дане явище дуже погано відбивається на розвитку зовнішньоторговельних зв’язків, сприяє утруднення переміщення капіталів і перешкоджає розвитку інтеграційних економічних процесів. Не рахуючи того, деякі підприємства, намагаючись уникнути додаткового податкового тягаря, роблять це так вдало, що розробляють особливі схеми мінімізації податкових обов’язків.

Подвійне оподаткування можна плутати з кумуляцією податку, яка являє собою обкладання декількома податками одного і такого ж джерела (повторне обкладання). Таке може бути у випадку, коли об’єкт раніше піддавався оподаткуванню на користь д скарбниці.

Також розглянуто поняття слід відрізняти від подвійного економічного оподаткування, яке з’являється при оподаткуванні прибутку в якості самостійного платника, також оподаткування її частини з акціонерів у вигляді дивідендів. Конкретно економічне подвійне оподаткування може сприяти мінімізації податкових обов’язків засобом перекладу розподіленого прибутку у вигляді дивідендів зарубіжним акціонерам власної компанії (згідно з чинним законодавством — стягування податку здійснюється як за місцем знаходження джерела доходу, так і за місцеперебуванням резидента).

Основними причинами появи такого оподаткування є колізії в діючих податкових законодавствах країн-учасниць правових відносин між суб’єктами господарювання за товарними операціями, операціями з доходами і капіталами. Дані колізії з’являються з фіскальної спрямованості країни, при якій влада в повному обсязі і без допомоги інших займається установкою об’єктів оподаткування, коло власних платників податків, також розмірів та методів стягнення податкових відрахувань. Основними аспектами у визначенні меж податкової юрисдикції є:

— резидентство, що значить оподаткування всіх доходів резидента, незалежно від знаходження джерел (даний термін можна зустріти також під заголовком «необмежена податкова відповідальність»). Доходи нерезидентів підлягають оподаткуванню виключно у разі, якщо вони отримані з джерел даної країни;

— територіальність, яка передбачає оподаткування всіх доходів, набутих на місцевості цієї країни, і від усіх платників, незалежно від їх місця проживання.

Усунення подвійного оподаткування здійснюється в країнах по-різному. Так, одні країни будують свої економічні справи з платниками на базі резидентства, інші — використовуючи принцип територіальності.

Почастіше, міжнародне подвійне оподаткування буває пов’язано з особливостями визначення суб’єкта. Особливо, коли в якості платника податку його приймають відразу кілька держав. Таке може бути при дії в одній державі правил резидентства на певному проміжку часу, коли даний суб’єкт господарювання проживає на місцевості конкретно цієї країни, а в іншому — оподаткування здійснюється за фактом знаходження постійного місця проживання на його території.

В усуненні такого негативного показника, як подвійне оподаткування, повинні бути зацікавлені обидві сторони. Так, у платника податків при оподаткуванні податками і зборами в різних країнах одного і такого ж об’єкта суттєво зростає податковий тягар. Заінтрігованность країни повинна виявлятися у розробці відповідного податкового клімату, вербування зарубіжних інвестицій, також підвищенні конкурентоспроможності.