Початківець керуючий постійно стикається з кадровими проблемами. Майстри власної справи, які виросли до керуючого підприємства — це, в головному, люди 35-50 років, які не знайомі з сучасними вимогами до управління персоналом. Тому їм доводиться освоювати науку менеджменту заново. Система способів управління — великий пласт знань керуючого, який дозволяє вибудувати ефективну роботу підприємства або організації.

Система способів управління персоналом включає методи, прийоми, які вживають керівні працівники (управлінський апарат) з метою активізувати персонал в процесі виробничої діяльності, також задовольнити потреби працівників.

Дослідники визначають, що система способів управління складається з декількох груп:

— способи економічні

— способи організаційно-розпорядчі

— способи соціально-психологічні

Розглядаючи економічні способи, дослідники менеджменту, виділяють способи мотивації, засновані на: речовій мотивації (зарплата, премії), соціальної мотивації (орієнтація на соціально важливі інтереси) і імперативної мотивації (дисциплінарні впливу, розпорядчі документи і т.д.).

Система способів управління включає величезну групу організаційно-розпорядчих методів управління, мета яких полягає в регламентації діяльності персоналу, визначення їх прав та зобов’язань працівників. З цієї категорії виділяються:

а) організаційно-стабілізуючі сприяють встановленню міжособистісних і групових зв’язків (штати, структура підприємства, регламентації діяльності та ін.) До складу способів входять регламентування, нормування, інструктування.

б) розпорядчі створені для оперативного управління персоналом (накази, розпорядження, договори, вказівки), які виражають міру розпорядчого впливу.

в) дисциплінарні способи забезпечують стабільність діяльності підприємства та відповідальність персоналу.

Від працівників просить виконавська дисципліна, іншими словами неодмінна і високоякісне виконання розпоряджень і наказів керуючих. Для того, щоб персонал мав вищу виконавчою дисципліною, працівники зобов’язані мати вищу кваліфікацію, досвід, ініціативу. У свою чергу дієве управління персоналом припускає збільшення рівня дисципліни працівників методом встановлення певних термінів виконання намічених цілей, перевірку діяльності працівників, визначення відповідальності спеца за підсумок, встановлення заохочень за високоякісне і своєчасне (передчасне) виконання завдання.

Захоплююча група соціально-психологічних способів управління. Мета керуючого і його апарату — поміняти особистісні та колективні установки і цінності стосовно трудової діяльності, підвищити творчу активність персоналу, гармонізувати відносини в колективі або в групі працівників.

Соц управління включає соц прогнозування (мета — визначення критерій для планування суспільного розвитку підприємства), соц планування (складання плану суспільного розвитку), соц нормування (встановлення певних норм поведінки персоналу), соц регулювання (підтримка соціальної справедливості та взаімоотноешній між працівниками).

До психічних способів відносять: комплектування малих груп, гуманізація праці, облік особистих психічних особливостей, проф відбір, встановлення психологічно адекватних стосунків з підлеглими.

Починаючому керівникові слід усвідомлювати як формується система способів управління. Існує певна послідовність. По-1-х, потрібна оцінка ситуації з персоналу, аналіз намічених цілей для того, щоб знайти головні напрямки впливу на колектив. Другий крок — вибір і обгрунтування певних способів управління. В-3-х, потрібно зробити належні умови для впровадження способів управління.

Отже, ми приходимо до висновку, що суть і система способів управління — обов’язкових об’єкт дослідження нових керуючих, також тих, хто вирішив почати самостійну кар’єру підприємця.