Управління — це функція або елемент організованих систем (соц, біо, технічних тощо), яка відмінно забезпечує втілення режиму діяльності, збереження їх структури, виконання мети діяльності і програмки. Предметом науки управління є управлінські справи, де виявляються соціальні, економічні, політичні інтереси й справи, способи і технології управління. А об’єкти управління — це галузі (сільське господарство, індустрія); нюанси економічної діяльності (маркетинг, якість продукції); територіальні спільності (район, область); види ресурсів (людські, грошові); стадії відтворення (збут, постачання); властивості виробництва ( стан життя, ефективність).

Управління має і свої функції. Їх всього одинадцять. Спочатку відбувається цілепокладання, потім — аналіз, далі — прогнозування, потім — планування, слідом — організація, потім — координація, за нею — мотивація, далі — навчання, наступна функція — облік і контроль, далі йде комунікація і, врешті-решт, ухвалення рішень. Всі ці функції взаємно доповнюють і щільно сплетені між собою. Але планування як основна функція управління має величезне значення.

Зрозуміло, що управління є процесом взаємопов’язаних між собою функцій. І головна ланка в цьому ланцюзі — планування як функція управління. План — не що інше, як офіційний документ. У ньому відбивається прогноз прийдешнього розвитку організації, неодмінно не тільки лише проміжні, та й кінцеві задачки, також цілі, які стоять перед нею або її окремими підрозділами. У плані завжди показуються механізми координації всієї поточної діяльності, стратегія для самих раптових випадків.

Планування як функція управління — побудова плану дій у подальшому. За допомогою нього визначається послідовність та зміст кроків, які повинні привести до поставленого завдання, встановлюються намічені кінцеві результати. Планування як функція управління створенням має свою суть, яка проявляється в точної конкретизації цілей майбутнього розвитку всього підприємства і кожного його підрозділу на роздільно встановлений період, в грамотному визначенні завдань і ймовірних засобів їх заслуги, також встановлених строків і точної послідовності організації. За допомогою планування виявляються трудові, речові та грошові ресурси, які знадобляться, щоб вирішити поставлені завдання.

Можна з упевненістю гласить про те, що планування як функція управління — це завзяття по здатності заздалегідь враховувати всі зовнішні й внутрішні причини, які забезпечують всі відповідні умови для нормального розвитку і функціонування компаній, що входять в певну компанію.

Планування як функція управління неодмінно передбачає розробку цілого комплексу заходів, який визначає чітку послідовність досягнення поставлених цілей.

Існує деяка кількість видів планування. Перший — від досягнутого рівня. Даний метод не покликаний націлювати колектив контори на пошук резервів, за допомогою яких можна було б підвищити ефективність виробництва. Іншими словами, як є все на даний момент, так нехай буде і в майбутньому році.

Другий вид планування іменується хорошим. Воно прагне досягти більш великих підсумкових результатів. Цей метод є більш прогресивним. І третій вид — адаптивне планування. Воно дозволяє більш гнучко реагувати на різні конфігурації у зовнішній середовищі. Іншими словами їх можна врахувати в процесі планування і ефективніше до них адаптуватися.