Щитовидна залоза — орган маленького розміру, розташований на шийці і відіграє важливу роль в роботі організму людини. Щитовидка відповідає за вироблення двох головних гормонів — трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4), — контролюючих утворення і використання енергії клітин. Для вироблення тироксину потрібно певну кількість йоду, нестача якого з’являється при його недостатньому надходженні з їжею і із зовнішнього середовища. Ця проблема може спричинити підвищення щитовидної залози і інші прояви її нефункціональності.

Гіпертиреоз і гіпотиреоз

При зайвої секреції гормонів людина захворює гіпертиреозом. Відсутня вироблення тиреоїдних гормонів тягне гіпотиреоз, або підвищення щитовидної залози. При лікуванні всіх захворювань щитовидки спостереження фахівця-ендокринолога неодмінно.

Підвищення щитовидної залози — термін, який відображає тільки симптом, але не морфологічну характеристику захворювання. Для постановки діагнозу проводяться клінічні і лабораторні дослідження.

Різновиди зоба

Час від часу при хворобах щитовидної залози не спостерігається якихось конфігурацій в її функціонуванні, але нерідко організм так чи інакше реагує на ці завдання. Підвищення щитовидної залози може бути частковим або повним. Залежно від цього, розрізняють вузловий або дифузний зоб відповідно. Наступні захворювання супроводжуються зобом:

  • дифузний зоб або Грейвса-Базедова хвороба;
  • зоб ендемічний (еутиреоїдний) викликається недоліком в навколишньому середовищі йоду;
  • зоб, який провокується прийомом тиреостатичних засобів і шкідливих харчових добавок;
  • доброякісна пухлина щитовидки, так іменована аденома;
  • тиреоїдит, або зоб Хашимото;
  • рак щитовидки.

Підвищення щитовидної залози, зцілення

При діагностуванні захворювань щитовидної залози завжди проводять ультразвукове дослідження і визначають рівень гормонів не тільки лише щитовидки, та й гіпофіза.

При лікуванні всіх перерахованих хвороб спочатку усувається нестача йоду. Для цього в організм хворого вводять особливі препарати, зроблені з гормонів забійної худоби, які здатні сприятливо впливати на стан організму, регулюючи обмінні процеси.

Симптоми патології

Щитовидна залоза — одна із залоз внутрішньої секреції, бере участь у підтримці гомеостазу.

Збільшена щитовидка дуже погано впливає на стан організму і поведінку людини. Нездорові апатичні, неспішні, набряклі і повні, у їх завищена чутливість до холоду і перепадів температури. У більшості випадків у їх низький кров’яний тиск, спостерігаються запори, набряки, порушуються пам’ять і слух.

Підвищення щитовидної залози може привести до здавлення і якоїсь деформації шийки, конфігурації положення харчового тракту і трахеї. Нездорової нарікає на утруднене дихання, час від часу в порушення процесу ковтання. Здавлюються також лімфатичні і кровоносні судини, в зв’язку з чим посилюється кровопостачання і порушується відтік крові.

З цього випливає, що при збільшеній щитовидній залозі клінічна картина знаходиться в залежності від ступеня її росту. Для того щоб знайти стан пацієнта, використовують спеціальну шкалу:

I ступінь — підвищення залози можна знайти пальпаторно;

II ступінь — підвищення діагностується при ковтанні глазомерно;

III ступінь — підвищення залози помітно в спокої;

IV ступінь — величезні вола.

Дифузне підвищення щитовидної залози знаходиться чуттєвої нестійкістю, пітливістю, тахікардією, слабкістю, схудненням. В млосних випадках дана патологія може проявлятися також порушенням роботи печінки, міокарда, нирок.