Організація бізнесу в критеріях ринкової економіки орієнтована на одержання прибутку, яка і служить основним показником, відповідальним за ефективність роботи підприємства. Практично, йдеться про рентабельність, що представляє із себе співвідношення між прибутком і витраченими витратами в розрахунку на одиницю продукції. Рентабельність може бути розрахована для різних галузей бізнесу, наприклад, рентабельність персоналу, показує на ефективність роботи співробітника в співвідношенні з витраченими на нього ресурсами у вигляді спецодягу, соц.пакет, організації робочого місця та інше.

Прибутковість і рентабельність взаємопов’язані, так як друга може служити як засобом для збільшення першої, так і вказувати на перепони компанії. Не рахуючи того, прибуток дає можливість проводити різні заохочувальні заходи, розвивати бізнес і т.д.

Рентабельність в критеріях роздрібної торгівлі, її загальна величина, визначається співвідношенням суми прибутку до товарообігу за певний проміжок часу. Але в даному випадку враховується прибуток, одержуваний тільки від реалізації продуктів, без урахування інших витрат, іншими словами йдеться про рівень рентабельності продажів. Європейські економісти для більш чіткої її оцінки вживають річне відношення прибутку.

У світовій практиці рентабельність — ціла система характеристик, що дозволяють дати характеристику грошової та господарської діяльності підприємства. У цій системі чисельником буде балансова та незаплямована прибуток, або прибуток від реалізації продуктів.

Прибутковість і рентабельність відіграють важливу роль при аналізі рентабельності продажів, де проводиться оцінка рентабельності по певних товарах або ряду продуктів. Це потрібно для більш чіткого з’ясування ефективності роботи окремої області підприємства та визначення рентабельності на таких підставах. У процесі аналізу виявляються продукт, що мають низьку, вищу і збиткову конкурентоспроможність кожного з продуктів, що дозволяє в підсумку приймати конструктивні заходи, щоб підвищити рентабельність і приростити створення висококонкурентного продукту.

Ефективність роботи бізнесу не може бути визначена то того, яка була рентабельність угоди, за його ідеї або ступеня прибутковості. Для цих цілей вживають такої показник як рівень рентабельності. В даному випадку рентабельність являє собою сукупність двох понять:
— рентабельність як якісно-колічесвтенній показник,
— рентабельність — фінансова категорія.

Величина рівня рентабельності принципова не тільки лише для управління, та й для працівників. Для їх це показник стабільності і переконаності в наступному дні. Ось тому доцільно проводити виплати додаткових премій і нагороджень для працівників підприємства. Це в свою чергу провокує позитивну мотивацію для майбутньої роботи.

Більш принциповий показник і для управління, в особливості акціонерного. У цьому випадку це рентабельність угоди (іншими словами коштів, внесених на розвиток підприємства від одного власника) для кожного акціонера або власника, так як для їх коефіцієнт є гарантом коректності вкладення грошей. Рентабельність угоди увазі не тільки лише отримання не поганих дивідендів, прибутково для господарів, та й для управління, яка бажає узгодити введення нових грошових витрат на закупівлю обладнання, створення нових робочих місць та інше.

Однією з принципових областей роботи підприємства є визначення рентабельності персоналу. Згідно зі статистичними підрахунками, тільки 20% працівників приносять основний дохід, всі інші учасники процесу, хоча і роблять свої функції, але є найменш необхідними. Конкретно від цього периферійного ланки необхідно позбавлятися в критеріях кризи. У загальному випадку рентабельність персоналу повинна включати в себе оцінку ефективності роботи співробітника по відношенню до витрат на його утримання.

Підводячи результат, можна з упевненістю сказати, що рентабельність — тільки принциповий показник, який відповідає за ефективність окремих частин бізнесу.