Персі Біши Шеллі народився в родині баронета Касла-Горінг і Елізабет Чотири серпня 1792. Його дитинство проходило в Сассексі. Грамоті та іншим наукам його вчив преподобний Еван Едвардс.

Будучи дитиною, він говорив своїм молодшим сестрам страшні казки, також демонстрував різні хім і електронні фокуси.

Вже в більш старшому віці він продовжує захоплюватися жахливими романами пані Редкліф і Льюїса, і з таким же завзяттям робить хім досліди.

Свою освіту Шеллі почав в Одна тисяча вісімсот дві році в Академії Сайон-Хаос розміщений в Брентфорд.

Два роки опісля Персі стає учням Ітона, куди зумовив його батько сільський сквайр Тимофій Шеллі, після якого в Одна тисяча вісімсот десять році Персі вдало надходить в Оксфорд.

У Одна тисяча вісімсот десять р. будучи студентом Оксфордського інституту, він випускає два романи: «Цастроцці» і «Св. Ірвайн». У Одна тисяча вісімсот одинадцять році під пера Шеллі виходить памфлет під заголовком «Необхідність атеїзму».

Коли постало питання про авторство даного твір, Персі тут же визнав його і був відрахований з Оксфорда укупі зі своїм товаришем, майбутнім біографом Томасом Джефферсоном Хогг.

Персі Шеллі був прихильником «вільної» любові. На підтвердження власних поглядів він у Одна тисяча вісімсот одинадцять році укупі з сімнадцятирічної Херрієт Уестбрук біжить в Шотландії, де вона стала його дружиною.

Через два роки Персі публікує відому філософську поему «Королеву Маб».

Скоро у юних подружжя народилася дочка Іанта (1813 р.).

Але через рік після щасливого дії Шеллі розлучатися з вагітною дружиною і виїжджає до Європи укупі з Мері Уолстонкрафт — Годвін і з її зведеною сестрою Клер Клермонт.

Після повернення Шеллі зміркував, що його друг і батько Мері Вільям Годвін, який колись ділив його погляди, не забажав творити ні Шеллі, ні Мері.

Між тим ці дії ніяк не відбиваються на творчості Персі і він в Одна тисяча вісімсот п’ятнадцять році пише алегоричність поему «Аластор»

Не переживши ганьби, в Одна тисяча вісімсот шістнадцять році, як Муму, Герасимом втоплена, утопнув Шеллі Херріот, буваючи дружина Персі. Прямо за нею гинуть і їх загальні малята в Одна тисяча вісімсот вісімнадцять і Одна тисяча вісімсот дев’ятнадцять році Клара і Вільям.

У той же період в Ліворно з під пера виходить драма «Ченчи».

У Одна тисяча вісімсот двадцять дві році Персі Біши Шеллі катастрофічно помер. Він плив на шхуні «Аріель», отриманої Байроном, яка зазнала катастрофи на шляху з Ліворно в Лерічі.

Його тіло було знайдене на березі, в якості поховання — його останки були спалені на узбережжі близько Віареджо, але сердечко вогню не піддали. Воно було передано його другої дружини. Мері зберігала його до самої смерті.