Спочатку, в Старій Русі освіта не гралося важливу роль, тому що не вважаючи діток багатих бояр і дворянських родин, більше ніхто не міг навчатися науці. Основну частину населення становили фермери, які вдень і вночі займалися обробкою власних земель, і угідь власного власника. Але ситуація стала змінюватися в період хрещення Русі.

Фахівці й історики підрахували, що самі школи на Русі була заснована ще в Дев’ятсот вісімдесят вісім році в містечку Києві. Така інформація на сто відсотків відповідає відомій літописі «Повість временних літ». Виходить, що зародження освіти в Київській Русі почалося тільки тоді, коли князь Володимир Святославович почав проводити хрещення народу. Не рахуючи того, ім’я конкретно цього князя було відзначено в літописі, як основоположника першої школи в Київській Русі. Своїм указом він звелів у дворянських і боярських родинах зібрати всіх малят і дати їх у школи для навчання книжкової справи. Але навчання сприймалося багатьма як катування. Мами ще не розуміли, куди і для чого збираються відправляти їх малюків. Ось тому, вони дуже оплакували їх, і прощалися з дітками, як ті йдуть на вірну смерть.

Зроблена князем Володимиром школа називалася «Книжное вчення», і була реальним палацовим навчальним закладом. В ній навчали не тільки лише грамоті, та й іншим наукам. У цій школі навчалося близько Триста учнів, і вони всі були розбиті на маленькі групи, в кожній з яких викладав власний вчитель. Після чого, часто школи можна було побачити при монастирях і храмах. У перший раз сам термін«Школа»з’явився на Русі виключно в Одна тисяча триста вісімдесят дві році, коли по загальноєвропейським традиціям даний термін став позначати навчальні заклади, де людей навчали ремеслам і давали спец пізнання.

Слід побачити, що проводити навчання в школі під час правління князя Володимира могли тільки хлопчаки, а першим предметом для їх навчання стало книжкова справа. Значилося, що чоловіки повинні бути більш підковані в розмові, а дівиці не повинні знати грамоту, бо вони стануть майбутніми господинями, і в їх обов’язки буде заходити тільки правильне володіння домашнім господарством. А для цього знати грамоту зовсім не неодмінно.

І виключно в травні Одна тисяча вісімдесят шість на Русі виникає до цього жіноче училище, засновником якого є князь Всеволод Ярославович. При цьому, його дочка, Ганна Всеволодівна відразу і очолювала училище, і навчалася наукам. Тільки тут юні дівчата з багатих сімей могли навчитися грамоті і різним ремеслам. Спочатку Одна тисяча дев’яносто шість школи починають розкриватися вже по всій Русі. Перший школи стали з’являтися в таких великих містечках, як Муром, Володимир і Полоцьк, при цьому будувалися в більшості випадків при монастирях і храмах. Таким макаром, священики числилися на Русі самими освіченими людьми. З П’ятнадцять століття установи при монастирях перестають будуватися, і виникають особисті школи, які в той час називалися«Майстри грамоти».

Незважаючи на такий ріст будівництва освітніх споруд, школа все ще не мала широкого поширення на всій місцевості Русі. Освіта в Київській Русі організовувалося систематично і скрізь. Ось тому, перші школи на Русі хоч і існували, але не розцвітали і рівномірно починали гаснути. І виключно на початку Сімнадцять століття дослідження наук і мистецтв у школах почалося по новенькому. В еру Петра Один розкривається перша школа в містечку Києві по періодичним наукам, які сам правитель називав новим кроком в освіченості кожної людини. Сюди, правда, до цього часу могли потрапити тільки дітки з великодушних сімей, але бажаючих дати власних діток на навчання додалося. У всіх школах Сімнадцять століття вчителі викладали такі предмети, як граматика і латинська мова.

Конкретно з ерою Петра Один історики пов’язують значущі перетворення в освітній сфері. В цей час відкриваються не тільки лише шкільні установи, які були на порядок вище, ніж самі перші школи, та й нові училища та ліцеї. Основними і обов’язкових предметами для дослідження стають математика, навігація і медицина.